Дизентерія

dyzenteriyaДизентерія — інфекційна хвороба, що характеризується ознаками інтоксикації організму, ураженням шлунково-кишкового тракту, переважно товстої кишки. Збудниками дизентерії є група мікроорганізмів роду Shigella. Розрізняють 4 види цих хвороботворних бактерій: шигели Григор’єва-Шига, Флекснера, Бойда і Зонне. Дизентерійні палички на відміну від збудників інших шлунково-кишкових інфекцій відрізняються великою шкідливістю. Важливою особливістю шигел є їх спроможність довгий час знаходитись та розмножуватись в харчових продуктах, в першу чергу молочних. Дизентерія стала однією із розповсюджених кишкових хвороб у світі.

Джерелом інфекції є людина. Механізм передачі — фекально-оральний. Зараження відбувається водним, харчовим та контактно-побутовим шляхом. В зовнішнє середовище шигели потрапляють з фекаліями й переносяться мухами, попадають в організм з неякісною водою, через брудні руки або при користуванні предметами загального користування (іграшками, посудом).

Дизентерію характеризують такі симптоми, як блювота, пронос та спастичний біль в животі. У хворого нерідко підвищується температура тіла. Для підтверження діагнозу дизентерії необхідні лабораторні бактеріологічні дослідження випорожнень на дизентерійні палички. Інкубаційний період триває 2-3 дні. Захворювання починається гостро. Виникає біль у відхіднику під час дефекації та після неї, несправжні позиви. Пізніше приєднується характерне бурчання в кишечнику, а біль розповсюджується по всьому животі. Період розпалу хвороби триває до 7-8 днів і залежить від тяжкості перебігу.

При найперших ознаках порушення функції кишечнику слід звернутися до лікаря.

В гострому періоді хвороби необхідно дотримуватись суворої дієти. При харчуванні виключають молоко та продукти, які подразнюють слизову оболонку шлунково-кишкового тракту.

Профілактичні заходи слід спрямовувати на ліквідацію всіх джерел інфекції, на дотримання чистоти в помешканнях, вбиральнях і знищення мух. Хворих потрібно відокремлювати на час перебігу хвороби. Щоб запобігти зараженню, потрібно ретельно робити дезинфекцію відходів хворого, його білизни, посуду. Слід проводити санітарно-освітню роботу серед широких мас населення. Особлива відповідальність лежить на працівниках дитячих закладів й закладів громадського харчування. Суворе дотримання вимог гігієни — запорука успішного запобігання хвороби.

Література:

  1. Андрух В.С. Мікробіота. Людина. Дисбактеріоз. Бактеріальні пробіотики. Правда та міфи [дизентерії] // Медицинские аспекты здоровья мужчины. — 2013. — № 3. — С. 65-69.
  2. Нарушение состава кишечной микрофлоры в механизмах формирования функциональных расстройств кишечника [дизентерии] / Э.П. Яковенко [и др.] // Терапевтический архив. — 2012. — Т. 84, № 2. — С. 41-45.
  3. Пасиешвили Л.М. Синдром раздраженного кишечника: функциональные расстройства и органические последствия [дизентерии] // Сучасна гастроентерологія. — 2014. — № 2. — С. 8-125.
  4. Римские критерии IV функциональных гастроинтестинальных расстройств: что нового в последней версии [дизентерии] // Сучасна гастроентерологія. — 2016. — N — С. 116-122.
  5. Эффективность наиболее часто назначаемых групп препаратов у пациентов с функциональными расстройствами желудочно–кишечного тракта — синдромом функциональной диспепсии и синдромом раздраженного кишечника [Electronic resource]: (Результаты наблюдательного исследования) [дизентерии] / В. Т. Ивашкин [и др.]  // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. — 2016. — N — С. 14-23.