Діти, які часто хворіють

dity yaki chasto hvoriyutДіти, які часто хворіють у дитячій популяції складають від 50 до 75% в залежності від віку. Найбільша кількість таких дітей виявляється у ранньому та дошкільному віці, а до 75% з них найчастіше хворіють на гострі респіраторні захворювання.

Термін «діти, які часто хворіють» вперше з’явився у вітчизняній медичній літературі на початку 1980-х років. Таких діток виділяли серед однолітків під час диспансерного огляду. Захворюваність протягом року у них значно вища, ніж у інших. Проте закордонні дитячі лікарі не використовують цей термін, немає його і у Міжнародній класифікації хвороб. Вітчизняна педіатрична служба виділяє цю категорію дітей, оскільки у них найчастіше виявляються хронічні захворювання ЛОР-органів і бронхолегеневої системи. Частіше зустрічається і має тяжчий перебіг бронхіальна астма і низка інших захворювань. Ці діти схильні до судинних дистоній і захворювань шлунково-кишкового тракту.

Багато дитячих лікарів виокремлюють цю категорію дітей в окрему групу диспансерного спостереження, тому що діти, які часто хворіють мають не лише функціональні відхилення з боку різних органів, а найголовніше – знижений показник імунного статусу, схильність до різних інфекцій та вірусів. Лікарі особливо уважно ставляться до таких дітей, оскільки внаслідок імунних порушень є необхідність проводити імунокорекцію всього організму. По суті, діти, які часто хворіють перебувають на обліку у педіатрів круглий рік, тому що вони хворіють навіть влітку.

За якими критеріями та ознаками оцінюють дітей, які часто хворіють?

— висока частота гострих респіраторних захворювань протягом року (від 6-7 і вище випадків ГРЗ, грипу, бронхітів, навіть влітку);

— наявність супутніх численних морфофункціональних відхилень з боку різних органів та систем;

— вегетосудинні порушення (діти бліді, сині кола під очима, холодні ручки та ніжки навіть літом);

— кашель та нежить цілий рік, усі пори року.

— схильність до глистних інвазій.

В основі вищеописаних процесів лежить напруга імунного реагування з недостатністю резервних можливостей дитячого організму, це є суттєвим наслідком для довгої і тривалої антигенної дії на дитину. Також виявлена недостатність у організмі інтерферону, а він, як відомо, здійснює потужний противірусний захист. Тому такі дітки схильні до тривалих млявих перебігів хвороби, часто одне захворювання перетікає у інше і у батьків складається враження, ніби діти «не вилазять» із хвороб. Такий незадовільний стан імунної системи складає високий ризик розвитку як місцевих (бактеріальне запалення дихальних шляхів) так і загальних (формування комплексної імунної патології) ускладнень.

Крім того, у дітей, особливо раннього віку, присутні змішані вірусно-бактеріальні інфекції, дітям постійно призначають антибактеріальні засоби, які руйнують і без того слабеньку імунну систему. Багато дітей страждають ураженням носоглотки, у них понижена опірність організму до патогенних збудників. Це підтримує довгий запальний процес і сприяє порушенню цілісності епітеліального бар’єру, внаслідок чого розвиваються хронічні інтоксикації.

У зв’язку з цим допомога дітям, які часто хворіють повинна включати відновне лікування, спрямоване на зниження антигенного навантаження і підвищення опірності дитячого організму дитини у цілому. В залежності від стану дитини лікар призначить етіотропну (противірусну і протизапальну) та імунотропну терапію.

Серед найбільш інтенсивних лікарських препаратів на перше місце висунулись антивірусні. На різних етапах доклінічного і клінічного вивчення у них знаходять тисячі сполук, які мають антивірусну активність. Фармацевтичний ринок щороку поповнюється десятком нових противірусних препаратів.

Часто під час лікування дитини лікар призначає декілька противірусних препаратів, внаслідок чого це стає причиною побічних реакцій на лікарські засоби, або поліпрагмазії. Такі нерегламентовані призначення складають до 50%. Щоб попередити дану ситуацію і уникнути ускладнень та конфліктів, лікар повинен співпрацювати з батьками, надавати їм максимум інформації про кожен препарат. За кордоном є практика отримувати від батьків письмового інформованого дозволу на проведення лікування даними фармацевтичними препаратами і про їх можливі побічні ефекти.

Рутинне медикаментозне лікування дітей, які часто хворіють повинне проводитися у відповідності з вимогами клінічних протоколів та інструкцій для медичного приймання препарату.

Що робити батькам дітей, які часто хворіють?

Батькам варто порадитися з лікуючим педіатром з приводу загартовування і оздоровлення дітей у санаторіях, на морі, зрештою в домашніх умовах.

Література:

  1. Васечкина Л.И. Алгоритмы комплексной терапии часто болеющих детей // Лечащий Врач. — 2015. — № 1. — С. 35-39.
  2. Горбачевский П.Р. Микробиоценоз слизистой оболочки носоглотки у часто болеющих детей и возможности его коррекции [Текст] / П. Р. Горбачевский, Н. С. Парамонова // Сімейна медицина. — 2016. — N 2. — С. 27-28.
  3. Дослідження регуляторних імунних механізмів та можливостей їх корекції у дітей, що часто хворіють / В.В. Чоп’як [и др.] // Современная педиатрия. — 2015. — № 3. — С. 85-91.
  4. Интерфероновый статус и выбор индукторов интерферонов у часто болеющих детей / М.С. Савенкова [и др.] // Детские инфекции. — 2016. — Т. 15, № 2. — С. 45-51.
  5. Квашніна Л.В. Нормалізація рівня вітаміну D та мікробіоценозу кишечнику — обов’язкові складові неспецифічної імунопрофілактики і реабілітації дітей, що часто хворіють // Алергія у дитини. — 2015. — N 17/18. — С. 22-24.
  6. Лечение ОРВИ и гриппа у часто болеющих детей / Е.П. Селькова [и др.] // Лечащий Врач. — 2014. — № 11. — С. 100-103.
  7. Лукащук С.В. Галоаерозольтерапія у відновлювальному лікуванні часто хворіючих дітей // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. — 2015. — № 1. — С. 25-28.
  8. Методические подходы к использованию антигомотоксических средств в лечебных и реабилитационных программах у часто болеющих детей: методичні рекомендації / Авт.: Л.И.Ильенков и др. — М., 2010. — 2 с.
  9. Панков Д.Д. Ингаляционные методы терапии в профилактике простудных заболеваний у часто болеющих детей // Лечащий Врач. — 2015. — № 9. — С. 108-110.
  10. Романцов М.Г.. Часто болеющие дети: современная фармакотерапия : рук-во для врачей / М.Г.Романцов, Ф.И.Ершов. — 2-е изд., исправ. и доп. — М. : ГЭОТАР-Медиа, 2009. — 352 с.