Деякі відомості з історії медицини Рівненщини (частина 2 )

dtyaki-vidomosti-z-istorii-medycyny-rivnenschyny17 вересня 1939 року відбулося воз’єднання українських земель в українській державі. Радянська влада розпочала створювати на західних територіях радянську систему медичного обслуговування населення, яка на той час була досить ефективною. За короткий час на Рівненщині збільшилась кількість медичних установ. Станом на 1 січня 1940 року функціонувало 8 поліклінік, 53 амбулаторії (28 – у містах, 25 – у селах), 13 сільських медпунктів, 21 міська і 10 сільських лікарень.

Рівненщина отримала статус області, а м. Рівне – обласного центру, що надало поштовх для реформування системи охорони здоров’я. Так, на 1 січня 1941 року в області вже працювали 53 лікарні, де було розгорнуто 1725 ліжок. Функціонувало 109 поліклінік і амбулаторій (в містах — 41, в селах – 68), 14 лікарських та фельдшерських здоровпунктів, 3 станції швидкої допомоги, 30 жіночих і дитячих консультацій, 9 дермато-венерологічних і 6 протитуберкульозних диспансерів. В області на той час працювали 352 лікарі, 1045 медсестер, фельдшерів та акушерок.

У Рівному на 1 січня 1941 року кількість лікарняних ліжок, порівняно із серпнем 1939 року, збільшилось у 2 рази. В 2.5 рази зросла чисельність лікарів і фельдшерів. Налічувалось 108 лікарів й 145 середніх медичних працівників.

Під час Другої світової війни лікувально-профілактичні заклади області були майже всі зруйновані, закриті, а деякі пристосовані під німецькі шпиталі. Багато лікарів арештовано та розстріляно.

Після звільнення Рівненщини від німецько-фашистської окупації розпочалась активна відбудова об’єктів охорони здоров’я. Обласний відділ охорони здоров’я очолила Сідлер Олександра Григорівна. Відчувалась гостра нестача будівельних матеріалів, ліків, продуктів харчування. Поширились епідемії черевного тифу, висипного тифу, дизентерії, туберкульозу та інших інфекцій. Широкого розповсюдження набуває епідемічний зоб. В лікарні поступало багато хворих з тяжкими пораненнями. В непростих умовах працювали лікарі Г.І.Барановський, Б.К. Квашенко, Е.Р.Томашевич, Г.А.Клешкань, М.С.Раєвський, М.Г.Пирогов, Д.Ф.Венников, В.І.Корольов, К.Г.Чайковський, Т.Ф. Ускова, З.О. Кисельова, З.В.Ісаєвська, фельдшери М.З.Мулярчук, М.Х.Зінхевич, медсестри М.Я.Мордвинова, Є.М. Орлова, Н.К. Шведун та інші.

У 1944 році в м. Рівне (вул. Драгоманова, 9) на базі «каси хворих» організована перша хірургічна лікарня (№ 1), яку очолив Григорій Андрійович Клешкань. На базі єврейської лікарні (вул. Дворецька) створена терапевтична лікарня (№ 2), головним лікарем якої призначена О.В. Коновалова. Ці лікарні на протязі травня – липня 1944 року піддавались бомбардуванням, в результаті яких були зруйновані частина будівель та загинули люди. Розпочали роботу дві малі поліклініки, станція швидкої допомоги. Станція переливання крові, пологовий будинок і міська санітарно-епідеміологічна станція. В жовтні 1944 року в міській лікарні № 1 було розгорнуто 150 ліжок, в лікарні № 2 – 120. В Рівному працювало 50 лікарів, 35 фельдшерів, 9 акушерок, 99 медсестер. Великого пошанування заслуговують лікарі М.С. Раєвський, М.Т. Тецька, Б.К. Квашенко, Т.Ф. Ускова, Т.Г. Лосєва, Є.П. Клімашкевич, З.В. Ісаєвська, Я.Ч. Сєргєєва, З.О.Кисельова, Г.А. Чайковський, а також відомі нині фахівці Є.М. Боровий, В.Х.Астраханов, М.А.Мороз, М.Г. Кочетов, М.Г.Хіміч, Є.П.Баран, П.Г. Андерман, М.І.Шапіро, С.З. Хасаян.

Згідно з наказом Рівненського облздороввідділу від 14.07. 1945 року № 256 16 липня 1945 року засновано Рівненську обласну наукову медичну бібліотеку.

У 1947 році були об’єднані міський і обласний дермато-венерологічні диспансери і створений стаціонар на 75 ліжок. В 1949 році в с. Тютьковичі створена онколікарня на 30 ліжок. В м. Рівне по вул. Млинівській розмістилась інфекційна лікарня, а по вул. Пересопницькій — швидка допомога.

В липні 1951 року згідно наказу Всесоюзного Наркомату охорони здоров’я на базі терапевтичної лікарні № 2 по вул. Дворецькій створена обласна лікарня на 100 ліжок, де працювали 27 лікарів та 85 медсестер, а першим головним лікарем обласної лікарні став невропатолог Ілля Спиридонович Ткаченко. В 1952 році створено обласну протизобну станцію (75 ліжок).

В області у 50-ті роки нараховувалось біля 5 тисяч лікарняних ліжок, функціонувало 29 міських та 62 міських лікарні, психоневрологічна лікарня, госпіталь інвалідів Великої Вітчизняної війни, санаторії, госпіталі, 570 фельдшерсько-акушерських пунктів, 320 пологових будинків, 33 санепідемстанції, 62 аптеки та 584 аптечних пунктів. В 1957 році введена в експлуатацію нова дитяча лікарня, яку очолила Тетяна Олексіївна Хівріч. В 1959 році закінчено будівництво обласної станції переливання крові.

В обласному управлінні охорони здоров’я активно працювали – П.П.Чорнобров, О.М. Петренко, В.І.Магарко, А.Г.Рибаченко. В 1959 – 1971 роках облздороввідділ очолювала високоосвічена, всебічно обдарована Ірина Михайлівна Андрєєва. Під її керівництвом було зроблено надзвичайно багато в галузі охорони здоров’я. Збудовано та відкрито багато лікувально-профілактичних закладів. Впроваджені сотні новітніх методів діагностики та лікування хворих. Відпрацьовувалась система профілактичної медицини. Підготовлена ціла плеяда організаторів охорони здоров’я.

В 1950-ті роки провідними спеціалістами були хірурги Т.Ф.Уськова, З.І. Кисельова, Т.В. Конопелько, К.А. Грамнацька, М.М. Сіножинська, З.І. Чернова, З.О.Ісаєвська, Т.Г. Лосєва, Т.М.Джашитова; терапевти – М.С.Цегельна, М.В.Сюдмак, В.С.Мішаніна; невропатологи – М.І.Гуйтур, О.М.Шапінський, Волнянський; урологи – М.Г.Кочетов, М.С.Раєвський, М.Г.Хіміч, Є.Я.Баран і інші.

В 1950-ті й подальші роки працював корифей хірургії, чудовий організатор охорони здоров’я Євгеній Максимович Боровий. Разом з ним в різні роки працювали відомі хірурги В.М. Бас, О.О. Гуч, С.І.Кірнос, М.Л. Глицький, Я.І.Романюк, В.М. Дашковський  та інші.

В 60 – 70 рр. ХХ ст. на фабриках та заводах Рівненщини відкрито 60 здоровпунктів. В с. Видумка відкрита інфекційна лікарня (75 ліжок), яку очолила В.І.Крат. В 1964 році зданий в експлуатацію пологовий будинок (100 ліжок), головні лікарі О.М.Островська, Я.М.Гельман; в 1966 році – Рівненський протитуберкульозний диспансер. В 1970 році — міську стоматологічну поліклініку станцію швидкої та невідкладної допомоги (головний лікар Б.Б.Межирічер).

В 70 – 80 роки ХХ ст. добудований кардіологічний корпус в обласній лікарні. В місті Рівне здано в експлуатацію 10 медичних об’єктів: центральна міська лікаря (700 ліжок) з поліклінікою; дитяча поліклініка № 2, дитяча стоматполіклініка та інші.

У 70 – х роках продовжувалась розширюватись мережа лікувально–профілактичних закладів і в районах. Відкриті Корецька райлікарня, обласна фізіотерапевтична лікарня відновного лікування, стоматполіклініку в м. Костопіль та інші. На початку 80 – х років в області було близько 100 лікарень з поліклініками, 30 амбулаторій, 656 фельдшерсько-акушерських пунктів. До кінця 80 – х років введені в експлуатацію Зарічненська рай лікарня, Сарненський пологовий будинок, лікарняний комплекс в с. Зоря Рівненського району. Дещо пізніше відкрито Рівненську міську поліклініку № 3, хірургічний корпус обласної лікарні, комплекс обласної дитячої лікарні (1987 рік) та інші.

З 1971 по 1976 роки обласний відділ охорони здоров’я очолював Віктор Харитонович Астраханов, а з 1976 по 1980 роки — Микола Юрійович Сивий. З 1980 року на протязі 18 років облздороввідділ очолював заслужений лікар України Анатолій Йосипович Щербатий. За період їх керівництва оновлена та нарощена матеріальна база установ охорони здоров’я, подальший розвиток отримала спеціалізована медична допомога, впроваджені новітня техніка, апаратура, ефективні методи діагностики та лікування.

В цьому інформаційному повідомленні бібліотека не ставила за мету описувати історію медицини на Рівненщині в роки незалежності України.

Література:

  1. Квашенко Б.К. Досвід роботи Рівненського обласного онкологічного диспансеру / Б.К. Квашенко .- Київ: Медвидав УРСР, 1958.- 36 с..
  2. Кучерук Є.Ф., Мазуренко Є.Ф. Рівненська міська лікарня / Є.Ф. Кучерук, Є.Ф. Мазуренко. – Рівне: «Ліста». – 2003. – 232с.
  3. Медицина Рівненщини: інформаційно – рекламне ілюстроване видання / редкол.: Я.О. Маслій та ін. – Рівне: інформаційно – рекламне агентство «Ракурс», 2004.– 514 с.
  4. Менье Л. История медицины: с приложеним очерка истории русской медицины / Л. Менье.- Москва:Госиздат, 1926. — 322 с.
  5. Мусій О. Українське Лікарське Товариство: історія та розвиток (1910 – 2010 рр.) / О. Мусій, С. Нечаїв – Київ: «Народна газета», 2010 – 200с.
  6. Нариси історії медицини / ред. Степан Кухта — Львів: Кварт, 2007. – 244
  7. Научные медицинские общества Западных областей УССР, и их роль и значение в развитии здравоохранения, медицинской науки и подготовке научных кадров: третья межобластная научная историко-медицинская конференция, 25 – 26 ноября: (Тезисы докладов) / под ред. проф. М.В. Даниленко , доц. И.Я. Шапиро. —Львов:[б. и.], 1969.–154 с.
  8. Семанів М.М. Рівненська обласна клінічна лікарня / М.М.Семанів. – Рівне: «Папірус-друк».- 2011.-245с.
  9. Шапиро И.Я. Из истории медицинского образования в Западных областях Украины и на Буковине / И.Я. Шапиро. -Львов:Изд-во ун-та, – 58с.
  10. Шпізель Р.С. Медики Острога: історико-біографо-бібліографічне дослідження /Р.С.Шпізель. – Острог:[б. и.], 2004. -301 с.