ДЕНЬ ВШАНУВАННЯ УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС

ликвидатор26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції сталася найбільша в світі техногенна катастрофа — Чорнобильська аварія.

 З активної зони реактора у навколишнє середовище було викинуто тисячі тонн радіоактивних речовин, що призвело до забруднення значної території України, Білорусі та Російської Федерації.

Аварія стала причиною деформації демографічної поведінки багатьох сімей. Погіршився стан здоров’я населення, особливо це стосувалося учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які отримали різні дози опромінення. Завдяки мужності і самовідданості ліквідаторів аварію було локалізовано.  В зонах радіоактивного забруднення зросла смертність, особливо дитяча.

Указом Президента 10 листопада 2006 року був визначений День вшанування учасників ліквідації на ЧАЕС, або День ліквідатора. Цей день приурочили до 14 грудня, коли були завершені роботи на будівництві саркофага  четвертого блоку ЧАЕС.

Після аварії всі медичні та організаційні резерви системи охорони здоров’я України були спрямовані на медичне забезпечення ліквідації наслідків аварії, лікування постраждалих. Великомасштабні заходи з ліквідації аварії вимагали мобілізації значних ресурсів охорони здоров’я.

650000 ліквідаторів приймали участь у подоланні наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Це були люди з усього Радянського Союзу. Від України в ліквідаційних роботах брали участь 350 тисяч чоловік. Учасники ліквідації аварії першими зазнали впливу дії іонізуючого випромінювання в найвищих дозах. В таких непростих умовах стан здоров’я учасників ліквідації аварії виходить на перше місце і показує складність питання збереження здоров’я та працездатності зазначеного контингенту.

Перші 28 чоловік померли у квітні-травні 1986 року від гострої променевої хвороби. У межах 30-кілометрової зони навколо ЧАЕС внутрішнє опромінення було спричинене виключно вдиханням аерозолів радіоактивних речовин. Результати клініко-епідеміологічного обстеження ліквідаторів свідчать, що патологія органів дихання посідає одне з провідних місць в структурі загальної захворюваності.

Радіаційне опромінення вплинуло на всі органи та системи. Значно зросла онкологічна та онкогематологічна захворюваність ліквідаторів. Далі виходять серцево-судинні, соматичні та інфекційні захворювання, патологія щитоподібної залози і багато інших, які випливають із променевої хвороби.

Наша держава підтримує ліквідаторів за допомогою пенсій і різних пільг. В кожній області створені центри радіаційного захисту населення, так звані чорнобильські лікарні, де учасники ліквідації можуть пройти курс обстеження, лікування і реабілітації.

Майже 30 років пройшло від чорнобильської катастрофи, багато ліквідаторів чорнобильської аварії вже не має серед живих. Одним із головних завдань спрямованих на збереження здоров’я і працездатності ліквідаторів ЧАЕС є постійні обов’язкові медичні огляди з метою профілактики виникнення ускладнень захворювань.

Уряд України повинен максимально використати науковий світогляд для надання допомоги конкретній людині, найшвидшому впровадженні результатів не тільки для постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, а також для наукового вирішення інших проблем медичного радіаційного захисту в нашому мінливому світі.

 

 

Список використаної літератури

Костюченко С.И. Анализ обсуждения в фокус-группах проблем, связанных со здоровьем и последствиями Чернобыльськой катастрофы, среди жителей Белой Церкви // Вестник ассоциации психиатров Украины. — 2013. — № 1. — С. 5-8.

Криводубський С. Чорнобиль залишається. До сьогодні // СЕС. Профілактична медицина. — 2011. — № 2. — С. 74-75.

Мишковська А. Чорнобиль: хронічна хвороба суспільства // СЕС. Профілактична медицина. — 2014. — № 2/3. — С. 34-37.

Наукометричний аналіз засобів наукової комунікації з проблем медичних наслідків Чорнобильської аварії // Український радіологічний журнал. — 2014. — N 3. — С. 48-52.

Оцінка ролі Чорнобильської аварії населенням Рівненської області серед найбільш значимих факторів можливого негативного впливу на здоров’я // Довкілля та здоров»я. — 2012. — № 1. — С. 21-26.

Петраш О.В. Організація медичної реабілітації осіб, постраждалих від час виконання службових обов’язків і внаслідок Чорнобильської катастрофи, у медичних закладах МВС України // Наука і практика. — 2013. — № 1. — С. 52-58.

Сердюк А.М. Уроки Чернобыля в программе энергетического развития Украины // Довкілля та здоров’я. – 2011. — №1. – С. 3-10.

Стан клітинного імунітету в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС із когнитивними розладами у віддалений період після аварії // Український неврологічний журнал. — 2015. — N 1. — С. 66-72.

Шидловська Т.А. Медико-біологічні аспекти впливу іонізуючої радіації внаслідок аварії на ЧАЕС / Т.А.Шидловська; НАН України, Ін-т проблем безпеки атомних електростанцій. — Чорнобиль, 2013. — 216 с.