ДЕНЬ ХІМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

хімічна безпекаВперше цей День почав відзначатись 28 квітня 1997 року як День боротьби за права людини від хімічної небезпеки в пам’ять про трагічні події в м. Новочебоксарськ (Чувашія). У наступні роки цей день став відзначатись як День хімічної безпеки. Він має наметі показати всьому людству як людина може взаємодіяти з «хімією» — небезпечною і корисною. А передували установленню даного Дня, на жаль, трагічні події, які відбулися в 1974 році на заводі хімічної зброї в м. Новочебоксарськ. А саме:  випускаючи нову партію зброї, 28 квітня 1974 року, на заводі загорівся недобудований цех «готової продукції». В навколишнє середовище потрапило декілька тонн отруйних речовин.

Небезпекою для всього живого на Землі, на сьогоднішній день, стало забруднення самою ж людиною атмосферного повітря. Всі аварії та катастрофи  призводять до людських жертв, до знищення навколишнього середовища, природи, їх незворотної деградації, що спричиняє  генетичні зміни в організмі людини. Несприятлива дія хімічних факторів впливає не тільки на теперішнє покоління, але і на покоління, які не були під впливом хімічного забруднення.

А основним хімічним фактором забруднення питної води є хлороформ як індикатор усієї групи галогеновмісних сполук, що утворюються у процесі хлорування природних вод джерел водопостачання.

Загалом, людина споживає повітря набагато більше, аніж води і їжі. Сама природа не передбачила значного забруднення повітряного середовища і поставила суттєві захисні бар’єри тільки проти шкідливих чинників, які потрапляють в організм через шлунково-кишковий тракт, не забезпечуючи такою ж надійною системою захисту легені. Людина може подекуди регулювати якість їжі, питної води, але практично не може контролювати чистоту спожитого повітря. А забруднення повітря в свою чергу може приводити до забруднення річок, озер, ґрунту, повертаючись в кінцевому результаті до людини. Серйозна хімічна небезпека існує іноді зовсім поруч. Вагома частина населення України (12 млн. осіб) проживають на територіях можливого хімічного забруднення потенційно небезпечними об’єктами.

В економіці України, яка є потужною промисловою державою, велику роль відіграють якраз підприємства хімічного комплексу. Вони являють собою як потенційну так і реальну небезпеку для життя та здоров’я людей, збереження екології довкілля. Найбільш забруднене повітряне середовище на підприємствах хімічної промисловості. Тому що забруднюється, як правило, не одним, а кількома десятками хімічних речовин, справляючи комбіновану дію на організм працюючої людини. Особливо велика кількість забруднюючих виробниче середовище хімічних речовин в хіміко-фармацевтичній промисловості,  на виробництвах та переробці де кінцевий продукт одержують з різних сировинних продуктів, каталізаторів та інших добавок полімерів, пластмас, гум тощо.

Дуже відповідально потрібно ставитись до процесу транспортування хімічних речовин, токсичних відходів, у тому числі з метою утилізації та перероблення.

Загрозою безпеки у сучасному світі залишається хімічна зброя та технології її виготовлення, яка дає реальну можливість швидко розгортати її виробництво, створюючи проблему неконтрольованого розповсюдження хімічної зброї, засобів її доставки. На сьогоднішній день Україна не володіє ні ядерною, ні хімічною зброєю. Наша країна, підписавши тристоронню домовленість (Україна, Росія, США) про ліквідацію ядерного потенціалу України і надання їй міжнародних гарантій безпеки, враховуючи військово-політичну ситуацію в країні і у світі, не може бути впевнена що для неї немає загрози застосування зброї масового ураження і виникнення радіаційної, хімічної та біологічної небезпеки. Тому для України є дуже важливим забезпечення національної безпеки на державному рівні, дотримуючись принципу своєчасності й адекватності заходів захисту національних інтересів реальним і потенційним загрозам.

 Вся література по даній темі знаходиться в обласній науковій медичній бібліотеці.

 

Список використаної літератури:

  1. Гігієнічна оцінка канцерогенного забруднення атмосферного повітря міст з різними профілями промисловості/ О. В. Швагер и др.// Довкілля та здоров’я.- 2013. — № 3.- с. 9-12.
  2. Гуленко С.В. Гігієнічна оцінка канцерогенного ризику здоров’ю через споживання хлорованої питної води // Довкілля та здоров’я. – 2013.- № 2. – с. 50-54.
  3. Закордонець В. А. Алгоритм розрахунку розмірів токсичної хмари наземного штангового обприскування сільгоспкультур пестицидом // Современные проблемы токсикологи. – 2012. — № 2. – с. 63-70
  4. Коломієць Л. М. Бенз(а)пірен – хімічний канцероген рослинних олій // Довкілля та здоровя. – 2006. — № 1. – с. 56-58.
  5. Левченко О.Є. Хімічна безпека як елемент національної безпеки // Наука і практика. – 2014. — № 1. – с. 38-49.