Чому небезпечний стоматит

chomu-nenezpechnyj-stomatytРізні форми запалення, що виникають у слизовій оболонці порожнини рота і проходять гостро або хронічно, позначаються терміном «стоматит». Всі види стоматитів підрозділяються на первинні і вторинні. До групи первинних відносяться всі ті запальні процеси, які виникають при впливі патогенного фактора на нормальну слизову оболонку. Такими можуть бути різні механічні травми, хімічні або термічні опіки та ін. В цих випадках порушується цілість епітеліального покриву і створюються умови для проникнення інфекції в основну тканину слизової оболонки.

До групи вторинних стоматитів відносять захворювання, при яких ураження слизової оболонки рота виникають як місцеві прояви загального захворювання організму ( деякі інфекційні хвороби, лейкози, авітамінози, професійні отруєння ).

Перебіг стоматиту може бути гострим, коли запалення розвивається раптово, відрізняється сильною болісністю, і хронічним — тривалий, з невеликою болісністю. До найбільш частих уражень слизової оболонки порожнини рота відноситься катаральний стоматит. Причиною захворювання є місцеві фактори: значні відкладення зубного каменю, наявність зруйнованих зубів і ін. Часто цей вид стоматиту зустрічається у важкохворих, коли догляд за порожниною рота відсутній.

Такі захворювання, як гастрит, дуоденіт, коліт і глистна інвазія, також можуть бути причиною розвитку катарального стоматиту. Для захворювання характерна набряклість слизової оболонки рота, вона інфільтрована та покрита спочатку білим, а потім коричневим нальотом.  Ясенні сосочки збільшуються, стають болючими, легко кровоточать. З’являється неприємний запах з рота.

Везикулярний і пустулярний стоматит розвиваються переважно на губах, слизовій оболонці щік, кінчику язика. Везикулярний стоматит викликається збудником ящура. Проявляється у вигляді грипоподібної інфекції і супроводжується появою пухирчиків, або везикул з прозорим, рідким вмістом. Якщо в ексудаті з’являються лейкоцити і кількість їх стає значною, то пухирчик заповнюється уже не прозорою, а каламутною гноєвидною рідиною. Такі пухирчики називаються пустулами. Вони нерідко повторно інфікуються бактеріями з порожнини рота. На фоні раптового підйому температури розвиваються симптоми загальної інтоксикації. Через 2-3 доби на слизовій оболонці рота та шкірі обличчя ( щоках, крилах носа, верхній губі ) з’являються везикулярні висипи, які зберігаються 10-12 діб.

Виразковий стоматит є більш важким захворюванням, ніж катаральний, і може розвиватись як із катарального, так і самостійно. Найчастіше виникає у хворих з виразковою хворобою шлунка чи хронічним ентеритом. Однак виразкове ураження слизової оболонки порожнини рота може бути і при недостатньо активному лікуванні катарального стоматиту, при захворюваннях серцево-судинної системи і крові, при інфекційних захворюваннях, отруєнні солями важких металів.

На відміну від катарального стоматиту, що уражає тільки поверхневий шар слизової оболонки, при виразковому стоматиті спостерігається порушення глибоких шарів слизової оболонки. Початкові ознаки виразкового стоматиту досить подібні до картини катарального: гіперемія, набряк слизової оболонки, відчуття печії, запах з рота. Однак при виразковому стоматиті з’являється загальна інтоксикація, яка викликає слабкість, головний біль, підвищення температури тіла до 37,5 градусів С. На 2-3 день хвороби часто під язиком, на щоках з’являються брудно-сірого кольору нашарування, після зняття яких утворюється виразкова поверхня.

Регіонарні лімфатичні вузли бувають збільшені і болючі. В крові спостерігається лейкоцитоз, збільшена ШОЕ. Гострий афтозний стоматит характеризується появою однакових множинних афт на слизовій оболонці порожнини рота. Причиною афтозного стоматиту можуть бути захворювання шлунково-кишкового тракту, алергія, вірусна інфекція, ревматизм. Захворювання починається із загальної слабкості, підвищення температури тіла, появи больових відчуттів в роті на місці утворення афт. В період активного висипання афт спостерігаються зміни в аналізі крові запального характеру. Афти бувають округлої чи овальної форми. В зв’язку з різними термінами утворення афт спостерігаються різні стадії їх розвитку. Після самостійного відділення фіброзної плівки на місці афти настає загоєння без утворення рубця і декілька днів на її місці утримується застійна гіперемія. Хронічний рецидивний афтозний стоматит часто викликає періодичні загострення у хворих, деколи протягом багатьох років. Найбільш частою причиною є хронічне захворювання товстого кишечника. Хронічний рецидивний афтозний стоматит відрізняється від гострого афтозного відсутністю гострої реакції організму, появою поодиноких афт і періодичного повторення захворювання, особливо весною та восени. Афти проходять 4 стадії розвитку: продромальну, афтозну, виразкову і стадію загоєння. Весь цикл розвитку триває 7-10 днів, після чого настає тимчасове видужання.

Лікування полягає у ліквідації місцевих причин — видаленні зубного каменю, згладжуванні гострих країв зубів. Протягом дня полощуть порожнину рота теплим розчином відвару ромашки, календули. Призначає лікування лікар-стоматолог.

В профілактичних цілях проводять періодичне оздоровлення порожнини рота, усунення чинників, що можуть викликати стоматит.

Література :

  1. Двулит И.П. Лечебно–профилактическое действие мукозо-адгезивных пленок с лизоцимом при токсическом стоматите // Вісник стоматології : наук.-практ. журн. — 2015. — N 2. — С. 2-6.
  2. Деньга О.В. Сравнительная оценка лечебно–профилактического действия оральных мукозопротекторов «Капосол» и «Кверцетин» [при стоматите] // Вісник стоматології. — 2013. — N 1. — С. 29-31.
  3. Карпук И.Ю. Алгоритмы оказания стоматологической помощи пациентам с непереносимостью стоматологических материалов [стоматит, вызванный зубным протезом] // Вестник Витебского Государственного медицинского университета». — 2017. — Т. 16, № 1. — С. 94-101.
  4. Карпук И.Ю. Иммунотерапия протезного стоматита, ассоциированного с кандидозом [Электронный ресурс] // Вестник Витебского Государственного медицинского университета». — 2017. — Т. 16, № 5. — С. 117-126.
  5. Маврутенков В.В. Вирусные стоматиты // Здоровье ребенка. — 2015. — № 3. — С. 63-68.
  6. Решетняк О.В. Особенности микроэкологии полости рта у женщин с различными клиническими формами кандидозного стоматита // Здоровье женщины. — 2014. — № 4. — С. 74-77.
  7. Рябоконь Е.Н. Хронический рецидивирующий афтозный стоматит — стоматологическое проявление паразитарной инвазии // Експериментальна і клінічна медицина. — 2011. — N 4. — С. 158-163.
  8. Силенко Б.Ю. Профілактика протезних стоматитів з застосуванням нанотехнологій // Український медичний альманах. — 2013. — N 1 (додаток). — С. 131-132.
  9. Пат. 125457 Украина, МКИ МПК А61К47/42(2017.01) А61Р43/00. Спосіб лікування хворих на герпетичний стоматит / В.М. Бобирьов [та ін.]. — № 201712107; Заявл. 08.12.2017, Бюл. № 9, 2018 р.
  10. Пат. 120481 Украина, МКИ МПК (2017.01) А61С13/00. Спосіб профілактики протезних стоматитів при частковій та повній відсутності зубів / І.П. Кайдашев [та ін.]. — № 201702094; Заявл. 06.03.2017; Опубл. 10.11.2017, Бюл. № 21, 2017 р. — 2 с.
  11. Фитотерапия стоматита // Фармацевт практик. — 2016. — № 4. — С. 38-39.
  12. Чулак Л.Д. Клінічне обгрунтування нового методу профілактики та лікування протезних стоматитів за повної відсутності зубів // Одеський медичний журнал. — 2014. — № 4. — С. 74-77.
  13. Якименко Д.О. Застосування УФО ротової порожнини при протезних стоматитах у хворих з метаболічним синдромом // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. — 2014. — № 3. — С. 40-42.