Чистотіл — цілющі властивості

chystitil-cilyuschi-vlastyvostiЧистотіл звичайний належить до багаторічних трав’янистих рослин. Розповсюджений на всій території України. Зростає чистотіл у затінку з достатнім зволоженням, найкраще розвивається на глинистих ґрунтах. Його можна зустріти в лісах, чагарниках, садах. В кожній місцевості рослина має народні назви-синоніми. Його називають: адамове ребро, бородавник, гладушник, глистник, печінкове зілля, чистець та інші.

Чистотіл звичайний належить до родини макових і має оранжевий сік, який виділяється з усіх частин рослини, якщо її зірвати. Висота сягає від 30 сантиметрів до одного метра під час цвітіння. Листки рослина має яскраво-зелені, трохи сизуваті. Квіти у неї жовті, дрібненькі й зібрані в 4-5 квіткових суцвіть. Рослина розпочинає цвісти в квітні, а масове цвітіння відбувається в травні. Плоди чистотіл має стручковидні у вигляді двостулкової коробочки.

Як лікарська рослина, чистотіл використовується з давніх-давен. Лікарі стародавньої Греції і Риму призначали його при подагрі, шкірних захворюваннях. В епоху Середньовіччя славнозвісний Парацельс рекомендував використовувати сік чистотілу при захворюваннях печінки. А видатний ботанік Карл Лінней дуже високо цінив чистотіл і вважав його могутнім засобом проти різних захворювань. В 19 столітті навколо застосування чистотілу виникли дискусії. Одні лікарі вважали, що чистотіл можна застосовувати при лікуванні злоякісних пухлин, які дають позитивні наслідки і пропонували провести його фармакологічне дослідження. Інші лікарі про цю рослину відгукувались негативно. Щоб застосовувати його в медицині, потрібно було детально вивчити хімічний склад чистотілу. При його дослідженні було встановлено, що рослина містить алкалоїди, вітамін С і А, каротин, органічні кислоти: яблучну, янтарну та лимонну, жирні речовини, ензими, фітонциди, а також велику кількість мікроелементів. Такий багатющий вміст безперечно і забезпечує широку терапевтичну дію чистотілу.

У науковій медицині чистотіл використовують переважно зовнішньо при захворюваннях шкіри та внутрішньо, як жовчогінний засіб. При таких хворобах як екзема, псоріаз, бородавки, папіломи, короста тощо, місцева дія соку, відварів та мазей при нанесенні на шкіру спричиняє гіперемію і лейкоцитоз, а це стимулює функцію шкіри та підшкірної клітковини. Разом з тим вітаміни, алкалоїди та інші речовини завдяки своїм антибактеріальним властивостям сприяють нормалізації та швидкому загоюванню ран.

Вживання чистотілу при захворюваннях та розладах печінки вважається дуже доцільним. Він є добрим жовчогінним, збільшує загальний об’єм жовчі, має спазмолітичну, протизапальну та протимікробну дію. Чистотіл приймають при холециститах, холангітах, хронічних гепатитах та інших хворобах гепатобіліарної системи. Також чистотіл використовують при захворюваннях підшлункової залози, гастриті, ентероколіті, для нормалізації кислотності в шлунку, при ревматизмі та інших хворобах.

Особливо хочеться приділити увагу при лікуванні чистотілом різних доброякісних та злоякісних новоутворень. Експерементально доведена знеболювальна дія рослини навіть у безнадійно онкологічних хворих, але, на жаль, тільки в окремих випадках. При доброякісних захворюваннях лікування чистотілом дає непогані результати. Особливо це стосується поліпів кишківника, шлунку, носової порожнини, а також фіброміоми. Папіломи під впливом чистотілу відокремлюються і розпадаються.

Чистотіл — отруйна рослина. Через високу його токсичність та недосконале вивчення самостійне лікування не можливо. Прийнятий у великій кількості внутрішньо він спричиняє паління в роті, появу виразок, нудоту, блювання, запаморочення. При лікуванні соком чистотілу, потрібно бути дуже обережним і користуватися тільки за порадою лікаря.

Література:

  1. Зузук Б.М. Чистотел большой (Chelidonium majus L.) Аналитический обзор // Провизор. — 2006. — N10. — С. 30-32.
  2. Пат.32952 Украина, МКИ МПК (2006) А61К36/00.Лікувальний засіб «Чистотіл» для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту, печінки та жовчовивідних шляхів / Ю.О. Філіппов, О.Ю. Філіппова. — № 200800290, Бюл. № 11, 2008 р. — 6 стлб.
  3. Сабадишин Р.О. Застосування ностоянки чистотілу для лікування поліпів шлунку // Магістр медсестринства. — 2009. — № 2. — С. 97-100.