Чебрець звичайний

chebrecЧебрець звичайний — це дрібний кущик з родини губоцвітних заввишки 5-15 сантиметрів, з дерев’янистими стовбурчиками. Від стовбурчиків відходять подекуди вертикальні трав’янисті квітконосні та безплідні пагони. Листки черешкові, елиптичні або довгасті. Квітки яскраві, лілово-рожеві. Плоди темно-бурі, короткоелиптичні. Цвіте рослина з червня до вересня і має сильний аромат.Чебрець поширений на відкритих горбистих місцях, на луках і лісових галявинах.

Ботанічна назва рослини — Thymuc cerpyllum — походить від грецького слова і перекладається «подих життя», «дух». Народні назви рослини: трава Богородиці або Божої Матері, квітка Єлени Прекрасної, дика м’ята та інші. Від маленького пучечку віє таким сильним ароматом, що здається ніби разом зібрані усі степові трави. На цю властивість вказує ще одна назва – фіміамнік від старославянської мови фіміам, ладан.Що означає трава Богородиці —  важко сказати, проте, скоріше за все, ця назва пов’язана із давнім звичаєм наших предків — перших християн — прикрашати квітами цієї рослини церкви на свято Успіння Богородиці, яке буває у кінці серпня. Чебрецем оздоблювали ікони Божої Матері й ними прикрашали алтарі.

Широко відомий як прянощі, чебрець упродовж сотень і тисяч років використовувався як бактерицидний засіб при захворюваннях дихальної системи та порушенні травлення. Олія чебрецю використовували давні єгиптяни як бальзам для тіла та як парфюм. Ефірна олія чебрецю – легенька, приємна, жовтувата з теплим масляним ароматом стимулює память та концентрацію уваги. Римляни приймали ванни з чебрецем для відновлення після інфекційних захворювань.

Надзвичайно цінувався чебрець давніми греками. Кікеон – напій, що складався із суміші вина, меда, муки та чебрецю — згадується у Гомера. Чебрець надавав напою гострий пряний присмак. А в наших давньослов’янських травниках про чебрець писали так: «трава Божої Матері має здатність зміцнювати шлунок, голову, серце, проганяє сплячку, зміцнює зір, допомагає від шуму та дзвону у голові”. Також наші предки вірили в те, що чебрець рятує від порчі та нечистої сили.

Чебрець здавна застосовували для лікування верхніх дихальних шляхів. І дійсно, фенольні сполуки чебрецю — тимол і карвакрол — мають сильно виражену антисептину властивість. До відкриття антибіотиків та інших сильнодіючих синтетичних антисептиків карвакрол вважався найефективнішим антибактеріальним засобом. Його й досі використовують для місцевого знеболення в стоматології.

У народній медицині настій трави чебрецю звичайного вживають всередину як відхаркувальний та протизапальний засіб при гострому бронхіті, туберкульозі легень. Його застосовують при безсонні у дорослих і дітей, бронхіальній астмі, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, метеоризмі, геморої, захворюваннях суглобів, паралічах, при гінекологічних хворобах і як сечогінний та потогінний засіб.

Є ще одна цікава особливість цієї дивовижної рослини — жодний мікроорганізм не може виробити стійкість, як в антибіотиків.

Давні греки присвячували квіти чебрецю богині Афродиті. Головні його властивості — це сон, здоров’я, зцілення, кохання, очищення. Його спалювали для очищення та обкурення житлових приміщень. Подушка, начинена чебрецем, допомагає позбутися нічних жахів. Є ще таке повір’я — якщо тримати гілочку чебрецю при собі — він обов’язково зробить людину сміливою.

Головною ознакою чебрецю є його сильний аромат з гірчинкою. Про це навіть є легенда, яка розповідає, що один язичницький бог створив ліс та побачив, що навколо усе занадто гарне і аромати навколо надто солодкі, він вирішив для рівноваги створити гіркі трави. Навіть висушений, чебрець довго зберігає свій неповторний аромат. В Україні ця рослина є символом Батьківщини, мужності та відваги. Його брали з собою на чужину як згадку про рідну домівку. Це й зрозуміло, адже чебрець здавна вважається захисником від різних нападників та загарбників.

Не хворійте, здоров’я вам і процвітання.

Література:

  1. Дедишина Л. Чебрецевий рай // Фармацевт-практик. — 2010. — № 9. — С. 26-28.
  2. Тим’ян (чебрець) повзучий / Носаль І. Від рослини до людини: розповіді про лікувальні та лікарські рослини України. — Київ: Веселка, 1992. — С. 174-176.
  3. Фуклева Л.А. Амінокислотний склад ефірних видів роду чебрець (Thymus L.) флори України // Фармацевтичний журнал. — 2008. — № 6. — С. 106-108.
  4. Чебрець звичайний / Товстуха Є.С. Фітотерапія. — Київ: Здоров’я. — 1995. — С. 275.
  5. Чебрець звичайний і боровий / Кархут В.В. Ліки навколо нас. — Київ: Здоров’я. — 1993. — С. 87-89.