Cекрети капусти

sekrety-kapustyІсторія виникнення капусти сягає ще часів кам’яного та бронзового віків. Єгиптяни вирощували її уже за шість сторіч до нашої ери. Овоч культивували в стародавні часи греки та римляни, про неї можна прочитати в працях Гіппократа, Арістотеля і Плінія. В Римі вже тоді знали качанну, листяну, гіллясту, броколі, кольрабі та інші види цієї культури. В “Ізборніку” Святослава (XI ст.) вказується, що капусту застосовували при захворюваннях серця, виразковій хворобі та ін. Київська Русь запозичила культуру капусти від римлян разом з її латинською назвою “капутум” (голова).

Білокачанну капусту з давніх-давен застосовували при розладах травлення, хворобах печінки і селезінки, для лікування опіків, ран, екземи, виразок.

Капуста має загально-зміцнювальну, знеболювальну, протизапальну, дезинфікуючу, бактерицидну, антисклеротичну, гемостатичну, сечогінну, ранозагойну дію, а також нормалізує обмінні процеси й регулює вітамінний баланс. З 16 вільних амінокислот у складі білокачанної капусти є такі важливі, як триптофан, лізин, метіонін. Великий набір вітамінів у цій культурі ставить її на рівень з таким овочем, як картопля. Адже взимку і навесні капуста забезпечує людей вітаміном С, якого в цей час у їжі обмаль. Після зимових місяців організм людини дуже потребує цінних речовин, багато з яких є у ранній капусті. В ній вітамін С добре поєднується з вітаміном Р — таке поєднання добре впливає на зміцнення стінок судин.

У зеленій капусті міститься каротин, якого майже зовсім немає в білокачанній, — у шість разів більше, ніж у цвітній. У ній наявні філохінон (вітамін К), а також фолієва кислота. Зелена капуста — істотне джерело холіну, який вважають протисклеротичною речовиною. До її складу також входять тартронова кислота, яка затримує перетворення в організмі вуглеводів у жир і тим самим перешкоджає відкладенню його та розвиткові повноти. Капуста містить кальцій, магній, калій, мідь, залізо.

Крім білокачанної капусти, виведено багато інших її різновидів: червонокачанна, брюсельська, кольрабі, цвітна (до речі, в Англії її квітку колись вважали однією з найкращих) та інші. Всі види капусти містять багато вітамінів, мінеральних солей та мікроелементів.

Найбільше користі приносить сира капуста. Тому поєднання в салатах свіжої капусти з морквою, петрушкою, цибулею, заправлені соняшниковою олією, повинні бути щоденно в меню кожної людини будь-якого віку. Капуста має сечогінні властивості, нормалізує водно-сольовий обмін та виводить уратні солі. Вона не протипоказана навіть хворим на діабет. Із савойської та цвітної капусти виділено спирт маніт, солодкий на смак і здатний замінити цукор хворим на діабет. А от хворим на підшлункову залозу вона шкодить.

З лікувальною метою у народній медицині широко використовують сирий сік капусти. Рекомендували його навесні для зміцнення організму пити дітям і дорослим (звичайно, у випадках, коли для цього не було протипоказань). Сік свіжої капусти приймають як сечогінний засіб, а сік квашеної капусти ефективно лікує гастрити з пониженою кислотністю та навіть виразку шлунку, але протипоказаний при підвищеній кислотності. Володіючи антисептичними властивостями, розведеним водою соком полощуть горло, а враховуючи антибактеріальну дію, капустяні листки прикладають до запалених і набряклих ділянок шкіри. Листки допомагають при головному болю, як болезаспокійливий засіб з них роблять компреси на лоб.

Своє застосування капуста має в косметиці. Капустяний сік допомагає зміцнити тонке й посічене волосся та надає йому блиску і здорового вигляду.

Це тільки деякі секрети овочу, який можна виростити на своїй грядці.

Література:

  1. Капуста // Жукова І.М. Цілющі овочі, фрукти, ягоди. — Донецьк: ТОВ ВКФ “БАО”, 2007. — С. 5-6.
  2. Капуста // Кощеев А.К. Щедрые дары природы: Книга о полезных растениях. — Пермь: Пермское книжное издательство, 1979. — С. 23-28.
  3. Капуста // Товстуха Є.С. Фітотерапія. — Київ: Здоров’я, 1991. — С. 119-120.
  4. Капуста белокачанная // Никонов Г.К., Мануйлов Б.М. Основы современной фитотерапии. – М.: Медицина, 2011. — С. 175-177.
  5. Капуста білоголова // Куровський Ю.А. Скарбниця здоров’я. — Київ: Урожай, 1994. — С. 259-260.
  6. Капуста городня // Енциклопедія народної медицини. — Львів: “Сполом”, 2006. — С. 191.
  7. Капуста городня // Зубицька Н. Усе знадобиться, що в землі коріниться. — Тернопіль: Навчальна книга “Богдан”, 2004. — С. 61-63.
  8. Капуста огородная // Гензель Вольфганг. Иллюстрированный травник: 350 видов лекарственных растений . — Харьков: Клуб семейного досуга, 2012. — С. 156.
  9. Капуста, білокачанна капуста // Маєр Йоган Г. Монастирська аптека: Лікувальні трави отця Кіліяна. — Львів: “Свічадо”, 2013. — С. 60-61.