Біполярний розлад

bipolyarnyi-rozladБіполярний розлад (маніакально-депресивний психоз) — ендогенний психічний розлад, що проявляється у вигляді афективних станів: маніакальних та депресивних. Ці стани, що називаються епізодами або фазами захворювання, періодично змінюють один одного, майже без впливу зовнішніх обставин, безпосередньо або через “світлі” проміжки психічного здоров’я.

Вперше, як самостійне захворювання, біполярний розлад був описаний в 1854 році майже одночасно двома французькими дослідниками Ж.П. Фальре та Ж.Г.Ф. Байярже. Однак виведенням цього розладу в окрему нозологічну одиницю воно зобов’язане німецькому психіатру Е. Крепеліну. Він в 1896 році ввів для нього найменування “маніакально-депресивний психоз”. В данний час Всесвітньою Організвцією Охорони Здоров’я рекомендовано найменування “біполярний афективний розлад”.

Зазвичай, під час маніакальної фази, людина, що страждає біполярним розладом поводить себе незвично для себе. Так він може без роздумів витрачати гроші “на вітер”, імпульсивно кинути роботу, не спати декілька діб, бути незвично веселим. В таких ситуаціях людині з розладом настрою буває важко зупинитися, що може мати серйозні наслідки для здоров’я. За маніакальною фазою традиційно наступає депресія. Під час цієї фази людина обдумує все те, що вона встигла зробити “під час приступу”. Це призводить до того, що у неї виникає відчуття безнадійності та відчаю.

В середовищі лікарів-психіатрів існує думка, що біполярний розлад може бути пов’язаний з генетичною спадковістю. Тобто, ризик біполярного розладу вищий у тих людей, члени сім’ї яких страждали, або страждають цим захворюванням. Однак більш поширеною є версія, що причиною цього захворювання є серйозні стресові ситуації. Це може бути розлучення, або розрив відносин, фізичне, сексуальне або емоційне насилля, серйозні фінансові проблеми, а також смерть близької людини.

На початковій стадії захворювання розпізнати біполярний розлад досить важко. Це може зробити лише досвідчений спеціаліст. Тому що, під час маніакальної фази людина з біполярним розладом може бути веселою та заряджати своїм позитивом навколишніх. Але з часом хвороба прогресує і маніакальні епізоди стають все більше екстремальними та небезпечними.

Біполярний розлад піддається лікуванню, але це не є лише традиційне лікування медикаментами. Велике значення має підтримка близьких людей, щоб хворий не відчував себе кинутим на призволяще. Щоб близькі люди знаходились поряд і надавали всебічну психо-емоційну підтримку.

Людині потрібно передивитися свій спосіб життя. Вкрай важливими є прогулянки на свіжому повітрі та заняття улюбленими справами (читання, вишивання, або малювання). Безсонні ночі, кофеїн та алкоголь — все це може поглибити маніакальний або депресивний епізод.

Хворий повинен правильно харчуватися та мінімізувати стрес, не примушуючи мозок працювати з подвійною силою.

Біполярний розлад — серйозна психічна хвороба. Та при бажанні та активній участі хворого, при підтримці близьких людей вона піддається лікуванню. Тому при перших ознаках цієї хвороби потрібно звертатися до спеціалістів — психіатрів та психотерапевтів.

Література:

  1. Біполярний розлад: проблемні питання первинної та спеціалізованої допомоги // НейроNEWS. — 2018. — № 6. — С. 14-17.
  2. Вальпроати в лікуванні біполярного афективного розладу: фармакокінетика, фармакодинаміка, терапевтичні ефекти // НейроNEWS. — 2017. — № 10. — С. 33-36.
  3. Ведение пациентов с биполярным аффективным расстройством // НейроNEWS. — 2016. — № 3. — С. 22-26.
  4. Калашник Л. Руководство по лечению биполярного аффективного расстройства // НейроNEWS. — 2016. — № 8. — С. 41-48.
  5. Калашник Л. Стабилизаторы настроения в лечении биполярного аффективного расстройства // НейроNEWS. — 2016. — № 4. — С. 36-39.
  6. Кожина А.М. Современные стратегии в реабилитации пациентов с биполярным аффективным расстройством // Психиатрия психотерапия и клиническая психология. — 2017. — Том 8, N 1. — С. 78-83.
  7. Мания: болезнь или хобби? [біполярний афективний розлад] // Фармацевт-практик. — 2016. — № 6. — С. 48. Марценковский И.А. Организация медицинской помощи пациентам с биполярным расстройством семейными врачами // НейроNEWS. — 2018. — № 7. — С. 36-42.
  8. Марценковський І.А. Біполярний розлад: діагностика і терапія (лекція для лікарів первинної ланки медичної допомоги) // Український медичний часопис. — 2018. — Т. 1, № 2. — С. 81-89.
  9. Нові підходи до курації біполярного розладу // НейроNEWS. — 2018. — № 4/5. — С. 24-26.
  10. Принципи терапії та діагностики біполярного афективного розладу // НейроNEWS. — 2016. — № 7. — С. 18-20.
  11. Регрессионные модели связи клинических и нейробиологических показателей при терапии маниакально–бредовых состояний в рамках приступообразной шизофрении [біполярний афективний розлад / А.Ф. Изнак [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. — 2016. — Том 116, N 3. — С. 33-38.
  12. Штефан Н. Істерично–депресивна жінка чи гормональний розлад? [біполярний афективний розлад] // З турботою про жінку. — 2017. — № 9. — С. 14-16.