БАГАТОЛИКЕ ХРОНІЧНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ

астмаДо всесвітнього дня

хворих на бронхіальну астму

 

Бронхіальна астма (БА) залишається однією з найбільш актуальних медико-соціальних проблем сучасності. За останнє десятиліття спостерігається значне збільшення кількості випадків алергічних захворювань, передусім БА, яка розглядається як проблема світового рівня і знаходиться в центрі уваги клініцистів різних спеціальностей. За даними ВОЗ, близько 300 млн. людей у ​​світі страждають на БА. Згідно з наявними прогнозами, до 2025 р. цей показник може скласти 400 000 000. Хронізація патологічного процесу призводить до погіршення якості життя хворих, зниження їх активності, інвалідизації та смертності.

Останнє десятиліття XX століття ознаменувалося зміною поглядів на патогенез БА. Так, патофізіологічне визначення БА як варіабельне звуження бронхів змінилося на розгляд захворювання як хронічного запалення дихальних шляхів. На сучасному етапі бронхіальна астма розглядається як хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, в якому беруть участь різноманітні клітини і клітинні елементи — еозинофіли, тучні клітини, Т-лімфоцити, макрофаги, медіатори.

У європейському погоджувальному документі (GINA 2014 г.) представлено нове визначення БА – це гетерогенне захворювання, яке зазвичай характеризується хронічним запаленням дихальних шляхів і визначається наявністю в анамнезі таких респіраторних симптомів, як задишка, утруднене дихання, відчуття здавленості в грудній клітці, кашель. Симптоми бронхіальної астми можуть варіювати за своєю інтенсивністю і по-різному проявлятися в окремих пацієнтів.

Захворювання уражає усі вікові категорії населення та при неефективному контролі призводить до значного погіршення якості життя, причиняючи значні збитки в плані вартості лікування та медичних послуг.

В Україні у 2011 році поширеність БА становила 515,9 хворих на 100 тис. дорослого населення (у 2010 році 506,6, у 2009 – 50,9). Даних офіційної статистики дуже мало, вони не відображають реальної картини. За аналізом цифр в динаміці можна визначити тенденцію до деякого зростання захворюваності. У 2009 році захворіло 8990 людей (23,8 випадків на 100 тис. дорослого населення), у 2010 р. — 8679 (23,8 випадків), у 2011 — 9309 (218 випадків). Смертність від астми і астматичних станів невисока, можна відзначити навіть тенденцію до її зменшення із 0,9 на 100 тис. населення у 2005 році до 0,5 — у 2011 році. Це захворювання призводить до значних витрат з боку держави (фінансова компенсація листків непрацездатності, інвалідності).

Етіологія захворювання відрізняється багатофакторністю і комплексністю. Численні гени, їх взаємодія з факторами зовнішнього середовища, спадкова схильність, реакція респіраторної та імунної системи, що визначає тяжкість перебігу, вірусно-бактеріальний фактор дозволяють виділити різні фенотипи бронхіальної астми.

Клінічні прояви при всіх формах бронхіальної астми схожі, однак прийнято виділяти кілька форм захворювання.

Алергічна (екзогенна) астма: у хворих з проявами атопії. Перші симптоми захворювання з’являються в дитинстві і можуть зберігатися аж до зрілого віку, хоча нерідко відзначається ремісія в період статевого дозрівання. Алергічна форма бронхіальної астми поєднується з алергічним ринітом та атонічним дерматитом (екзема).

 Неалергічна (ендогенна) астма: зустрічається у хворих без проявів атопії. На цю форму припадає близько 10% всіх випадків бронхіальної астми у дорослих. Перші симптоми виникають в зрілому віці (астма з пізнім дебютом). Неалергічна астма часто поєднується з неалергічний ринітом, для якого характерно безперервний цілорічний перебіг. Іноді зустрічається особливий (порівняно рідкісний) тип ендогенної астми, що характеризується виключно підвищеною чутливістю до аспірину та інших нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ).

Професійна БА. Розвивається внаслідок контакту з хімічними сенсибілізуючими речовинами (наприклад толуолу діїзоцианат) на виробництві та зазвичай не пов’язана з атопічним станом. Іноді симптоми професійної астми можуть виникати у пацієнтів з проявами атопії, але це можливо лише при контакті з алергенами на виробництві.

Відповідно до сучасних уявлень фактори ризику розвитку бронхіальної астми класифікуються на внутрішні (вроджені, ендогенні) і зовнішні (екзогенні). Причинами виникнення патологічних змін при бронхіальній астмі можуть бути різноманітні тригери, такі як вірусні інфекції, алергени, фізичне навантаження, тютюновий дим, зовнішні хімічні поллютанти на тлі впливу генетичних факторів.

Лікування легкого ступеня загострення БА згідно з протоколом (Наказ № 868 від 08.10.2013 р.):

  • БА за ступенями важкості:
  • БА інтермітивний перебіг — β2-агоністи короткої дії:
  • БА легкий персестивний перебіг — один контролюючий засіб (інгаляційні глюкокортикостероїди, лейкотрієни, простагландини, кротони і т.д.) + симптоматична терапія (β2-агоністи, противірусні, антигістамінні препарати).
  • БА середній перемістившій перебіг — інгаляційні глюкокортикостероїди (іГКС) + інгаляційні β2-агоністи подовженої дії (ІІД); середні/високі дози іГКС: низькі дози глюкокортикостероїдів у комбінації з модифікаторами лейкотрієнів або ксантинів пролонгованої дії.
  • БА важкий персестивний перебіг — допоміжна терапія + 2 або більше контролюючих препаратів, а саме: іГКС великі або середні дози + модифікатори лейкотрієнів.

Список рекомендованої літератури: 

  1. Blake Kathryn Применение хиральных препаратов при бронхиальной астме и аллергии: преимущество в лечении или рекламный ход / Blake Kathryn, Raissy Hengameh // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія.- 2015. — № 2. —  С. 56-59
  2. Бергер Вильям Аллергия и астма для » чайников» / Вильям Бергер;. — М.: Изд. дом «Вильямс», 2006. — 464 с.
  3. Болезни легких: бронхит, астма. туберкулез. пневмония / Ред.: С.Трофимов. — Х.: «Популярная медицина», 2010. — 288 с. — (Диагностика, лечение, профилактика).
  4. Бронхиальная астма: профилактика и лечение: косметика с огорода; арбуз — целебных свойств союз / Гл. ред.: Б.Чернышев. — К.: ООО » Изд. дом «Здоровый образ жизни», 2011. — 128 с. — (Приложение к газете «ЗОЖ в Украине», «Предупреждение Плюс», 2011, №8).
  5. Бронхіальна астма / Авт.: М.С.Регеда та ін.; Львівський нац. мед. ун-т ім. Данила Галицького. — 5-те вид.доп. та переробл. — Л.: [б. и.], 2012. — 147 с.
  6. Бэрнс Питер Бронхиальная астма / Питер Бэрнс, Саймон Годфри; Пер. с англ. проф. А.И.Синопальникова. — М.: БИНОМ, 2003. — 128 с. — 3000 экз.
  7. Красновский А. Л. Бронхиальная астма у беременных: взгляд интерниста / А. Л. Красновский, Е. О. Лошкарева // Российский медицинский журнал. — 2015. — Том 21   № 3. —  С. 44-51
  8. Лечение «трудных» болезней: астма бронхиальная,бронхит хронический, варикоз,гастрит, глаукома, грипп. миома матки, остеохондроз, панкреатит, сколиоз. — К.: [б. и.], 2008. — 126 с. — (Приложение к газете «ЗОЖ в Украине», «
  9. Лечение больных бронхиальной астмой в условиях санатория «Океанский» / У. В. Царева [и др.] // Военно-медицинский журнал. — М: Красная звезда, 2015. — Т. 336 № 6. —  С. 25-29
  10. Лещенко И. В. Выбор базисной терапии бронхиальной астмы в реальной клинической практике / И. В. Лещенко, И. И. Баранова // Терапевтический архив. — 2015. — Т. 87 № 3. —  С. 92-97
  11. Малкина-Пых И. Г. Астма: освободиться и забыть, навсегда / И. Г. Малкина-Пых. — М.: Эксмо, 2007. — 224 с.
  12. Матюха Л. Ф. Відповідність лікування пацієнтів із загостренням бронхіальної астми стандартизованому протоколу / Л. Ф. Матюха, Т. А. Титова, Г. М. Смаль // Сімейна медицина. — 2015. — № 4. —  С. 149-150
  13. Перцева Т. А. Современный взгляд на лечение больных с обострением бронхиальной астмы / Т. А. Перцева // Український пульмонологічний журнал. — 2015. — № 2. —  С. 10
  14. Свіжий погляд на лікування бронхіальної астми: інформація // Астма та алергія. — 2015. — N 1. —  С. 73-76
  15. Титова Т. Ситуаційні задачі з теми «Бронхіальна астма» / Т. Титова // Бібліотека сімейного лікаря та сімейної медсестри. — 2015. — № 1. —  С. 37-38
  16. Фадєєв П. О. Бронхіальна астма / П.О. Фадєєв. — Т.: Навчальна книга-Богдан, 2011. — 136 с. — (Енциклопедія медичних знань).
  17. Фізична активність хворих на бронхіальну астму залежно від контрольованості перебігу захворювання / Ю. І. Фещенко [и др.] // Астма та алергія. — 2015. — N 2. —  С. 5-11
  18. Цой А. Н.  Бронхиальная астма: новые решения / А.Н.Цой, В.В.Архипов. — М.: МИА, 2007. — 320 с.
  19. Чернышова О. Е. Современные представления о патогенезе бронхиальной астмы у детей / О. Е. Чернышова // Здоровье ребенка. — 2014. — № 5. —  С. 84-90