Алкоголізм та цироз печінки

цирозХронічні хвороби печінки займають одне з головних місць у структурі захворювань органів травлення, що призводить до виникнення значних  медичних і соціальних проблем. Хронічні дифузні хвороби печінки мають різну етіологію, але часто пов’язані із нераціональним способом життя, шкідливими звичками, особливо із зловживанням алкоголю. Значну проблему для сучасної медицини становить цироз печінки (ЦП). За статистичними даними у 13 тис. осіб на 1 млн. діагностують алкогольні ураження печінки, які в 40% випадків призводять до формування ЦП.

Імунні порушення відіграють значну роль у формуванні патогенетичних механізмів реалізації фіброгенезу в печінці. Чутливість Т–лімфоцитів із вивільненням прозапальних цитокінів зумовлює розвиток синдрому регенераторно-пластичної недостатності гепатоцитів, некрозом гепатоцитів,  порушеннями бар’єрної, детоксикаційної функцій печінки. Низька концентрація глутатіону і слабке кровопостачання характерні для третьої зони гепатоцитів, де формуються вогнища алкогольного ураження печінки.

Результати численних досліджень останніх років дозволили сформувати групу прямих методів, які відображають метаболізм позаклітинного матриксу та групу непрямих (сурогатних), які свідчать про порушення функції печінки при ЦП. До непрямих серологічних маркерів відносять рутинні лабораторні тести, які свідчать про порушення функції печінки.

При алкогольному ураженні на стадії цирозу в якості сильного стимулятора синтезу цитокінів приєднується бактеріальний ендотоксин, який в значній кількості з’являється в системній  циркуляції , завдяки підвищеній проникливості кишкової стінки. Тому в якості фіброзування печінки можна розглядати і показники ПОЛ (перекисного окислення ліпідів), маркери ендотоксикозу.

Клінічна картина захворювання за низкою параметрів відрізняється  астенічним і постійним або періодичним набряково-асцитичним синдромом, диспепсичний синдром. Реєструються ознаки печінкової  енцефалопатії. Звертає увагу висока частота абдомінально-больового синдрому. У багатьох випадках присутні  стигми шкіри, її  придатків та слизових оболонок. Гепатомегалію зареєстровано у всіх пацієнтів. Псевдо пухлинна форма гострого алкогольного гепатиту у хворих алкогольним ЦП зустрічається відносно рідко, однак повинна враховуватись при проведенні диференційного діагнозу з первинним раком печінки.

Нові підходи до лікування  ЦП ґрунтуються на фундаментальних знаннях клітинних і молекулярних механізмів запалення і фіброзу печінки, які дають змогу розробляти методики, спрямовані на зниження активності фіброзувальних процесів у печінковій тканині . Тому пошук ефективних антифібротичних засобів є актуальною проблемою сучасної гепатології.

При ускладнених формах ЦП  єдиним ефективним способом радикальної допомоги цій категорії хворих є трансплантація печінки. Правильно підібрана тактика лікування ускладнень цирозу печінки – дуже складна задача, але її виконання дозволить пацієнтам благополучно дочекатися трансплантації органу.

 Список літератури:

Алкоголизм: руководство для врачей / Под ред. Н.Н.Иванца. — М. : МИА, 2011. — 856 с.

Аналіз показників фіброзування печінки у хворих на субкомпенсований цироз / О.Є. Самогальська [та ін.]  // Вісник наукових досліджень. – 2012. – №2. – С.29-31.

Ивашкин,  В.Т. Лечение ослонений цирроза печени: метод. рекомендации для врачей / В.Т. Ивашкин, М.В. Маевская, Е.А. Федосьина. – М.: Литтерра, 2011. – 64с.

Применение S-аденозилметионина при алкогольном циррозе печени: результаты многоцентрового рандомизированного плацебоконтролируемого клинического исследования / J.M. Mato [та інш.]  // Сучасна гастроентерологія. – 2014. — №1. – С. 10-20.

Псевдоопухолевая форма острого алкогольного гепатита у больного алкогольным циррозом печени: полный регресс при строгом воздержании / И. Тихонов [и др.]  // Врач. – 2011. – №12. – С.46-49.

Стигми шкіри, її придатків та слизових оболонок у пацієнтів з цирозом печінки алкогольного, “В” та “C”- вірусного генезу // Вісник наукових досліджень – 2013. — №3. – С.33-34.

 

Мітки: