Алергічні захворювання (16 жовтня – День алерголога)

den-alergologa

Що ж таке алергія і алергічні захворювання? Чому те, що більшості людей не завдає шкоди, для декого стає шкідливим і небезпечним?

Наукове вивчення алергічних проявів почалося більш як сто років тому, з початком застосування для лікування і профілактики різних сироваток. Було помічено, що в деяких людей поряд з позитивним ефектом після введення сироватки виникають і побічні небажані симптоми у вигляді сверблячого висипу, підвищення температури, збільшення лімфатичних вузлів, болі і припухання суглобів. Характер цього явища було з’ясовано не одразу.

Вперше таке явище пояснив віденський педіатр Клемент фон Пірке. На підставі власних спостережень і досліджень, а також даних, опублікованих в літературі, Пірке пояснив незвичайну реакцію розвитком стану, який він назвав алергією.

Термін алергія походить від двох грецьких слів: alos – іншій та ergon   – дія. К. Пірке вперше ввів поняття про алергію як про змінену реактивність організму на введення в нього будь-яким шляхом чужорідних речовин. В сучасній науці терміном алергія позначають зміну сприйняття (реактивності) стосовно тієї чи іншої речовини. Звідси і походить термін алерген. Який означає речовину, що здатна викликати зміну реактивності організму, тобто алергічну реакцію.

Для розвитку алергічного захворювання самого тільки контакту з алергеном не досить, впливає також спадкова схильність. Це підтверджується клінічними і статистичними даними. Відомо, що коли алергічні захворювання були у одного з батьків то вони проявляються у 50% потомства, а коли в обох батьків – майже у всіх випадках. Проте успадковується не якесь певне алергічне захворювання, а лише схильність до нього.

Кількість алергічних захворювань велика і протягом останніх років продовжує збільшуватись. Населення розвинутих країн часто хворіють на бронхіальну астму, кропивницю,алергічний риніт та ін.

У частини населення алергія проявляється у вигляді непереносимості деяких медикаментів, харчових продуктів, запахів тощо. Зокрема у значної кількості людей спеціальними дослідженнями можна виявити наявність алергічних антитіл при відсутності клінічних проявів. В такому випадку йдеться про приховану алергію, що становить потенціальну небезпеку виникнення певного алергічного стану.

Клінічні прояви алергічних захворювань дуже різноманітні. Яка ділянка людського тіла  за певних умов може відповісти алергічною реакцією? Це питання просте – алергенами може ушкоджуватися будь-який орган людини.

Часто відбуваються хворобливі процеси в органах дихання: алергічний нежить, алергічне запалення додаткових пазух носа, бронхіальна астма. Відомі реакції з боку слизових оболонок очей, ротової порожнини. Може спостерігатися алергічне ураження шкіри. Виникають алергічні захворювання серця і судин (міокардит, васкуліт, мігрень), шлунково-кишкового тракту (алергічний гастрит, коліт та ін.).

Нині існує багато методів діагностування алергічних захворювань. Лікар найперше найретельніше з’ясовує, чи були у хворого в минулому якісь алергічні прояви, у його батьків та родичів.

Позитивна відповідь посилює імовірність алергічного характеру наявного захворювання. Для ефективного лікування потрібно встановити який алерген став причиною захворювання.

Коли з анамнезу (розповіді самого хворого) не вдається встановити можливий алерген, використовують діагностичний набір алергенів для провокаційних проб. Набір обов’язково включає кілька зразків хатнього пилу, пилок різних росли, алергени пір’я, шерсті та лупи свійських тварин, харчових продуктів, а також різних мікроорганізмів і грибків, тобто ті алергени, які особливо часто є причиною різних алергічних захворювань.

Існують лабораторні методи виявлення специфічних антитіл до досліджуваного алергену в сироватці крові, узятої у хворого. Деякі з них дуже складні для виконання, зате багато які дуже чутливі і подібні.

На жаль, поки що не відомі заходи, які б могли надійно запобігти розвитку алергічних захворювань. Та все ж певне профілактичне значення деякі чинники мають. Так, вчені вважають, що споживання у великій кількості вуглеводів, глюкози сприяє розвиткові схильності до алергії. Отже, рекомендують, зокрема дітям, менше їсти солодощів.

Порада: треба загартовувати організм у будь-якому віці, особливо дитячому. Загартування є запобіжним заходом проти простудних і запальних захворювань.

Обов’язковим має бути правильне і повноцінне лікування різних запальних процесів (як гострих, так і хронічних), щоб звести до мінімуму їх можливий вплив.

З другого боку, не треба надмірно, без крайньої потреби вживати ліки, які самі можуть стати причиною алергізації.

Нарешті, кожна людина , яка перенесла будь-які алергічні реакції, звертаючись до лікаря, повинна не забувати повідомляти про них, щоб цю обставину лікар міг врахувати, рекомендуючи профілактичні або лікувальні заходи.

Список використаних джерел

Аллерги : заболевания, связанные с аллергией, немедикаментозное лечение, скорая помощь при аллергии / ред. С. Трофимов. – Х. : “Популярная медицина”, 2010. – 281 с. – (Диагностика, лечение, профилактика).

Бездітко Т. В. Молекулярна діагностика – новий погляд на діагностику алергії  / Т. В. Бездітко // Мистецтво лікування. – 2019. – № 3/4. – С. 17-21

Білок профілін як клінічно значимий паналерген у розвитку синдрому пилкової та харчової алергії / О. П. Волосовець [та ін.] // Здоровье ребенка. – 2019. – Т. 14, № 7. – С. 63-72.

Ведення хворих з гострою токсико-алергічною реакцією: аналіз клінічного досвіду з наведенням тяжкого клінічного випадку / Є. М. Дитятковська [та ін.] // Астма та алергія = Astma and allergy. – 2019. – N 2. – С. 80-86

Зайков С. В. Чи існує проблема алергії на кофеїн і кофеїновмісні продукти? = Is there a problem of allergy to caffein and caffein-containing products? / С. В. Зайков, П. В. Гришило, Т. В. Кириленко // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. – 2019. – N 1. – С. 14-20.

Застосування методу розвантажувально-дієтичної терапії у хворих з поєднаною патологією органів травлення та алергічними ускладненнями : методичні рекомендації. / Авт.: Е.Й.Архій та ін. ; МОЗ України, Укр. центр наук. мед. інформ. та патент.-ліценз. роботи, Мед. ін-т Укр. асоціації народної медицини. – К., 2009. – 30 с.

Зубченко С. О. Нові методи діагностики алергії  / С. О. Зубченко // Мистецтво лікування. – 2019. – № 3/4. – С. 44-46

Імунологія та алергологія: наука і практика : додаток до журналу №2, 2018 р. ІІІ Національний конгрес з імунології, алергології та імунореабілітації. – Київ : [б. и.], 2018. – 52 с.

Медикаментозна алергія : стан проблеми. Організація, виявлення, діагностика, профілактика і лікування: методичні рекомендації. / МОЗ України, Укр. центр наук. мед. інформ. та патент.-ліценз. роботи, Асоціація алергологів України ; ред. С. М. Недєльська [та ін.]. – К., 2014. – 32 с.

Регеда М. С. Алергічні захворювання легенів / М. С. Регеда ; Львівський нац. мед. ун-т ім. Данила Галицького, ТзОВ “Львівський мед. ін-т”. – Л., 2019. – 129 с.

Ривак Т. Б. Фармацевтична опіка при симптомах алергії під час вагітності та лактації: раціональний вибір і застосування антигістамінних лікарських засобів / Т. Б. Ривак, О. М. Непийвода, А. Я. Коваль // Запорож. мед. журн. – 2020. – Том 22, N 2. – С. 192-199

Родінкова В. В. Чутливість населення до чинників полінозу в Україні за даними молекулярної діагностики алергії ALEX = The population sensitivity to the pollinosis factors in Ukraine according to the molecular allergy diagnosis ALEX / В. В. Родінкова, С. Д. Юр’ев // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. – 2019. – N 2. – С. 22-26

Санофі допомагає українцям подолати алергію  // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. – 2020. – N 2. – С. 40

Сучасні аспекти діагностики та контролю за перебігом сезонної алергії у дітей : методичні рекомендації. / Уклад.: С.М.Недельска та ін. ; МОЗ України, Укр. центр наук. мед. інформ. і патент.-ліценз. роботи, Запорізький держ. мед. ун-т. – К. : [б. и.], 2016. – 28 с.

Чоп’як В. В. Клінічна імунологія та алергологія : посібник для практичних занять / В. В. Чоп’як, Г. О. Потьомкіна [и др.]. – Київ : ВСВ “Медицина”, 2017. – 224 с.