Ротавірусна інфекція у дітей

rotovirusna_infekcija

Ротавіруси (Rotavirus) – рід вірусів сімейства реовірусів (Reoviridae), що включає патогенні для людини види, відносяться до групи кишкових інфекцій і є причиною вірусних діарей. Ротавіруси стійкі до фізичних і хімічних впливів, зберігають життєздатність до трьох годин при кімнатній температурі. Ротавіруси небезпечні тим, що викликають спорадичні та ендемічні гастроентерити, якими найчастіше хворіють маленькі діти.

Щорічно на кишкові інфекції в Україні реєструють до 60 тисяч дітей віком до 14 років. Проте із них лише у 4% дітей діагностують ротавірусну інфекцію. Однак ротавірусна інфекція дуже поширена у всьому світі. Вона займає третє місце по причині дитячої смертності. Виявити ротавірусну інфекцію можливо під час епідемічного спалаху кишкових інфекцій серед дитячої популяції. Лікарі вважають, що кожна дитина хоча б один раз була інфікована ротавірусом.

У медичній літературі описані випадки спалахів ротавірусних гастроентеритів у сім’ях, серед персоналу дитячих гастроентерологічних відділень, внутрішньолікарняні мікроепідемії. Гострі ротавірусні діареї виникають найчастіше у холодну пору, до 90% випадків захворювання припадають на грудень і січень. В холодну і дощову погоду ротавіруси виділяються з випорожненнями у 3,5 разів частіше, аніж в суху погоду.

Джерелом інфекції є хвора людина, значна контагіозність зумовлює широке розповсюдження ротавірусної інфекції. Механізм передачі інфекції орально-фекальний. Ротавіруси локалізуються в основному у проксимальному відділі кишківника, в деяких випадках розповсюджуються по всьому тонкому і товстому кишечнику. Епітеліальні клітини містять спеціальні рецептори, до яких прикріпляються віруси і які в подальшому інвазуються у них. Віруси можна знайти під час лабораторної діагностики в ентероцитах з першого до п’ятого дня від початку захворювання. Значна сприйнятливість грудних немовлят зумовлена функціональною і морфологічною незрілістю епітеліальних клітин і недостатнім синтезом секреторних імуноглобулінів. Порушення кишкової мікрофлори пов’язано безпосередньо з вірусами у тонкому кишківнику, а не з патогенною мікрофлорою.

Початок хвороби гострий. Інкубаційний період ротавірусної інфекції триває від 2-х до 6-ти днів. Спочатку в дитини з’являється підвищена температура тіла до 38-39°C. З’являється блювання і понос. Випорожнення водянисті, зеленувато-жовтого кольору, в деяких випадках містять патологічні домішки і мають кислуватий запах. Діарея відмічається до 10-15 разів на добу. Нерідко в дитини можуть з’явитися судоми. Підвищена температура триває до трьох днів, а діарея – до 6-8 днів. Лабораторна діагностика підтверджує – якщо випорожнення не містять лейкоцитів, це вказує на відсутність запальної реакції слизової оболонки кишківника. В деяких випадках у дітей може розвинутись абдомінальний больовий синдром. Нерідко ротавіруси поєднуються з аденовірусами, ентеровірусами, парвовірусами. Спостерігаються легкі і середньотяжкі форми ротавірусних діарей. Тяжкі форми зустрічаються рідше, зазвичай разом з іншими патогенними кишковими бактеріями. Виникає тяжка дегідратація. При правильному діагнозі та своєчасному лікуванні одужання може наступити через 10-14 днів.

Діагноз ставиться на основі лабораторної діагностики під час виявлення у випорожненнях вірусів і антитіл у сиворотці крові.

Прогноз хвороби чудовий і закінчується повним одужанням. Однак нерідко за декілька місяців може бути рецидив, який пояснюється недостатнім утворенням в дитячому організмі імуноглобуліну G.

Основними методами лікування є регідратаційні препарати, безсахаридна дієта і симптоматичне лікування, яке призначає лікар.

Профілактичні заходи на сьогоднішній день є недостатньо вивчені навіть у країнах з високим рівнем гігієни. Проте у 1998 році була зареєстрована перша протиротавірусна тетравалентна жива людська вакцина. У жовтні 1999 року її використання було призупинено через побічні ефекти. На сьогоднішній день у світі відомі дві основні вакцини: пентавалентна та моновалентна. Клінічні дослідження свідчать, що обидві вакцини здатні забезпечувати захист проти всіх ротавірусних гастроентеритів і попереджати розвиток тяжких форм захворювання на 69-100%.

Отже, у підсумку, можна сказати що:

  1. Ротавірусна інфекція є актуальною і в Україні, і в інших країнах світу.
  2. Захворювання може мати тяжкий перебіг і навіть летальні наслідки, якщо вчасно не встановити діагноз.
  3. Ротавіруси дуже стійкі у навколишньому середовищі, тому в Україні слід запровадити епіднагляд.
  4. Етіологія діареї є дуже важливою, оскільки вона може маскуватися під інші захворювання шлунково-кишкового тракту.
  5. Застосування протиретровірусних вакцин може вчасно попередити поширення даної інфекції по всьому світі.

Література:

  1. Гостра ротавірусна діарея у дітей: клітика, діагностика, лікування / С.Л. Няньковський [и др.] // Актуальная инфектология. — 2015. — № 3. — С. 43-48.
  2. Ефективність застосування крапельної форми ферменту лактази «Мамалак» при ротавірусній інфекції у дітей / І.І. Незгода [и др.] // Современная педиатрия. — 2015. — № 1. — С. 102-108.
  3. Клінічні особливості моно- та мікст-варіантів ротавірусної кишкової інфекції у дітей раннього віку / В.Г. Майданник [и др.] // Лікарська справа. Врачебное дело. — 2016. — № 1/2. — С. 77-81.
  4. Майданник В.Г. Особливості клітинної ланки імунітету в дітей, хворих на моно- та мікст-варіанти ротавірусної інфекції // Здоровье ребенка. — 2015. — № 2. — С. 15-18.
  5. Мокія-Сербіна С.О. Застосування пробіотиків різних груп у комплексній терапії ротавірусної інфекції у дітей раннього віку // Сімейна медицина. — 2015. — № 6. — С. 143-146.
  6. Наказ МОЗ України № 501 від 20.07.2006 р. «Щодо проведення дозорного епідеміологічного нагляду за ротавірусною інфекцією» (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров’я № 867 від 08.10.2013) // Збірник нормативно-директивних документів з охорони здоров’я. — 2014. — N 3. — С. 29.
  7. Науменко О.М. Патогенетичні підходи до лікування ротавірусної інфекції у дітей / О.М. Науменко // Інфекційні хвороби. — 2016. — N 1. — С. 27-31.
  8. Ольховська О.М. Оптимізація інфузійної терапії дітей раннього віку, хворих на ротавірусні діареї // Медицина сьогодні і завтра. — 2014. — N 1. — С. 95-98.
  9. Особенности терапии ротавирусной инфекции у детей на современном этапе [Текст] / Р. Н. Манкевич [и др.] // Педиатрия. Восточная Европа. — 2016. — № 2. — С. 277-282.
  10. Ротавирусная инфекция: современный взгляд на проблему // Фармацевт практик. — 2016. — № 4. — С. 8.
  11. Сучасні підходи до діагностики ротавірусної інфекції у дітей / І.І. Незгода [и др.] // Здоровье ребенка. — 2014. — № 3. — С. 134-137.