ЗДОРОВИЙ СОН

здоровий сонСон — це періодичний стан організму людини і тварини, який характеризується виключенням свідомості і зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники. У людини при цьому пригнічується свідомість, психічна активність. Відбувається розслаблення організму, здійснюється повноцінний відпочинок, відновлюються сили.

Сон є життєво необхідним для людини. Якщо позбавити людину сну протягом п’яти діб, то в неї швидко розвивається втома як при фізичній так і при розумовій праці. Вона стає більш дратівливою, агресивною, проявляються психічні розлади, депресія, перепади настрою.

Сон для людини необхідний так само як дихання, харчування, вода.

Потреба у сні не в усіх людей однакова. Вона змінюється насамперед з віком. Доросла людина звично спить 7-8 годин на добу, новонароджена дитина до року спить майже 16 годин, а коли вона підростає, то тривалість сну у неї знижується до 12 годин на добу. Якщо людина спить 8 годин на добу, то за місяць це становить 240 годин, а за рік 120 днів. Отже, третину свого життя людина проводить у сні.

Ще в давні часи люди стали замислюватися, що таке сон і сновидіння. Виникали різні теорії сну. Але єдину правильну відповідь на питання дав вчений, фізіолог І.П.Павлов. Він дослідив, що протягом дня всі клітини кори мозку беруть активну участь в роботі — одні більшу, інші меншу. На кінець дня межа працездатності коркових клітин поступово знижується, починає розвиватись їх гальмування. Воно поширюється на всю кору і на нижні відділи головного мозку. Так,на думку Павлова, виникає наш щоденний сон, після якого людина відчуває бадьорість, готовність до трудового дня. Основна різниця між тим, коли людина спить і коли не спить, полягає в тому, що під час сну в нервовій системі переважає процес гальмування над процесом збудження. Отже сон не є чимось надприродним, це своєрідний змінений стан організму, який обумовлений природними причинами.

Поряд зі сном існує ще і безсоння. На даний час існує більш як 100 розладів пов’язаних з порушенням сну. Наше життя є неспокійне. Ми багато нервуємося, отримуємо постійний стрес, ведемо малорухливий спосіб життя і це відображається на нашому ритмі життя. На порушення сну може впливати і генетична схильність, соматичні захворювання, порушення роботи центральної нервової системи, зміни в режимі харчування, емоційні навантаження та інші.

Більшість людей засинає через 30 хвилин, як лягає спати.

Щоб сон був відпочинком, потрібно заздалегідь до нього підготуватися. Бажано перед сном здійснювати вечірні прогулянки, провітрити кімнату де людина спить, прийняти теплу ванну. Потрібно за дві години до сну не вживати їжу, щоб уникнути дискомфорту в шлунку та кишківнику. Краще перед сном випити рослинного чаю з медом, або склянку кефіру. Лягати спати потрібно і вставати в один і той же час. Якщо людина засинає до опівночі а прокидається в 5-6 годин ранку, вона відчуває бадьорість, приплив сили, енергії на протязі цілого дня. Не бажано лягати спати вдень, бо тоді людина вночі не зможе заснути. Перед сном ми один одному бажаємо »спокійної ночі».

А ще потрібно прислухатись до народного прислів’я: »Якщо хочеш здоров’я мати, мусиш рано вставати, а з вечора лягати.»

 

Список використаних джерел

Візір В.А. Тривалість сну як фактор ризику серцево-судинних захворювань // Артеріальна гіпертензія. — 2013. — № 1. — С. 20-27.

Воробей Л.І. Розлади дихання під час сну: вагітність — фактор ризику? // Сімейна медицина. — 2015. — № 2. — С. 12-14.

Исследование функционального состояния организма во время сна в условиях длительной невесомости. Космический эксперимент «Сонокард» // Клиническая информатика и телемедицина. — 2013. — № 10. — С. 59-74.

Корсак О.В. Как победить бессонницу?: 10 шагов к полноценному сну / О.В Корсак. — М.: ЭКСМО, 2014. — 224 с. — (PRO здоровье).

Ковтюк Н.І. Сон як фізіологічна складова показника якості життя у дітей // Лікарська справа = Врачебное дело. — 2013. — № 5. — С. 50-54.

Кривомаз Т. Сколько нужно спать? // Фармацевт практик. — 2013. — № 9. — С. 40-41.

Мостовой Л.В. Распространенность апноэ сна и ночной гипоксемии у пациентов пульмонологического профиля по данным пульсоксиметрии // Военно-медицинский журнал. — 2015. — Т. 336, № 9. — С. 65-67.

Порушення сну, серцево-судинна патологія та когнітивна функція (огляд літератури і власне дослідження) // Медицина транспорту України. — 2014. — № 2. — С. 78-84.

Солнцева А.В. Недостаточная продолжителность сна как фактор риска развития ожирения у детей // Педиатрия. Восточная Европа. — 2013. — № 4. — С. 125-132.

Сон в летнюю ночь // Участковый врач. — 2013. — N 6/7/8. — С. 8-9.

Философия сна // Участковый врач. — 2013. — N 5(6). — С. 46-47.

Хворі на інсомнію в практиці сімейних лікарів. Гігієна сну, снодійні ліки, розмовна терапія та позитивні емоції в боротьбі за якість життя / О. Воронцов [и др.] // Бібліотека сімейного лікаря та сімейної медсестри. — 2015. — № 2. — С. 34-38.

Ходить сон біля вікон… // Фармацевт практик. — 2013. — № 3. — С. 62-63.