29 жовтня – Всесвітній день боротьби з інсультом

mizhnarodnyj-den-rozsiyanogo-sklerozu

Щороку 29 жовтня в Україні та світі відзначають Всесвітній день боротьби з інсультом. Цей день заснований ще у 2004 році Всесвітньою організацією боротьби з інсультом (WSO), яка об’єднує представників із 85 країн. Мета заходу – підвищення обізнаності світової спільноти про проблему інсульту, важливість правильного і своєчасного надання першої допомоги і профілактичних дій, пов’язаних із цією судинно-мозковою катастрофою – однією з найчастіших причин загибелі та інвалідизації у світі.

Інсульт – гостре порушення мозкового кровообігу через раптове припинення кровопостачання частини головного мозку або крововилив у порожнину черепа, що призводить до загибелі мозкової тканини.

На сьогодні проблема мозкового інсульту є однією з найбільш актуальних в ангіоневрології та продовжує зберігати надзвичайну медичну й соціальну значимість в усіх країнах світу. Це зумовлено значною частотою розвитку інсульту, високим відсотком інвалідізації пацієнтів і показників смертності від гострих цереброваскулярних захворювань.

Згідно з даними ВООЗ, інсульт щорічно вражає у світі близько 20 млн людей, із яких 5 млн помирає. Із 15 млн, які виживають, приблизно третина пацієнтів стають інвалідизованими внаслідок інсульту й потребують сторонньої допомоги в повсякденному житті. Поширеність мозкових інсультів збільшується в основному за рахунок країн, що розвиваються. Прогнозується зростання випадків інсульту й летальності від них у всіх країнах: у 2030 році – відповідно до 23 млн та 7,8 млн. Це значною мірою зумовлене постарішанням населення та зростанням поширеності в популяції таких васкулярних факторів ризику інсульту, як атеросклероз судин, артеріальна гіпертензія, гіподинамія, ожиріння, тютюнопаління тощо.

Україна посідає одне з перших місць у Європі за показниками цереброваскулярної захворюваності та смертності від інсульту.

В Україні за рік реєструється близько 100 тис. мозкових інсультів (понад третина з них – у людей працездатного віку); 30-40% хворих на інсульт помирають впродовж місяця після події і до 50% – впродовж 1 року від початку захворювання. Від 20 до 40% хворих, що вижили, стають залежними від сторонньої допомоги (12,5% первинної інвалідності), і лише близько 20% повертаються до повноцінного життя.  У структурі мозкових інсультів переважають ішемічні порушення мозкового кровообігу. За даними міжнародних мультицентрових досліджень, відношення ішемічних інсультів до геморагічних у європейських країнах становить відповідно 7 : 1 , а в Україні – 4 : 1 . Безумовно, це визначає високий показник смертності від інсультів, переважають особи, які перенесли його геморагічний варіант.

Це створює велике навантаження на систему охорони здоров’я, соціальне забезпечення та економіку суспільства загалом.

Новий Кабінет Міністрів України, який взяв на себе зобов’язання продовжувати реформування системи охорони здоров’я, оприлюднив Програму діяльності, де поставив у сфері охорони здоров’я амбітну ціль – зменшити рівень смертності на 5%. Досягнути її неможливо без налагодження системи надання якісної медичної допомоги пацієнтам із інсультами.

Напередодні Всесвітнього дня боротьби з інсультом представники Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, Національної служби здоров’я України та фахівці, які надають допомогу громадськості обговорювали, якими мають бути подальші дії держави з метою якісного лікування інсульту та зменшення рівня смертності внаслідок цього гострого стану.

У 2018-2019 рр. Україна зробила рішучі кроки в напрямку розробки національної стратегії боротьби з інсультом. Робочою групою при МОЗ України було розроблено Вимоги до надання медичної допомоги при гострому інсульті за Програмою медичних гарантій 2020 р. Окрім цього був проведений аудит медичних закладів, який виявив, що серед 500 відділень, які надають допомогу при інсульті, більше половини не мають достатнього устаткування для його діагностики.

Під час проведення заходів у Всесвітній день боротьби з інсультом особливу увагу приділяють запобіганню вказаній судинній катастрофі, а також тому, як можна розпізнати перші ознаки інсульту. Слід пам’ятати, що від того, наскільки вчасно можливо встановити згаданий діагноз і надати належну допомогу, залежатиме надалі, чи вдається врятувати життя пацієнта і те, наскільки повноцінним буде його якість. Одним із вирішальних чинників порятунку є саме перші три години після появи симптомів, якщо ж мине 4-4,5 години, патологічні зміни в мозку будуть уже незворотними.

Інсульт як гостре порушення кровопостачання мозку, що призводить до втрати частини його фунуцій, має два різновиди:

1) Геморагічний інсульт – це інсульт, який спричинений розривом мозкової артерії.

2) Ішемічний інсульт – це інсульт, при якому артерія, що постачає кров до мозку, закупорюється тромбом або спазмується.

Перші ознаки інсульту повинен вміти розпізнавати кожен. Зокрема, це запаморочення та втрата координації; раптова слабкість, оніміння частини тіла; проблеми з мовленням; сильний головний біль; можливі проблеми із зором. Розпізнати, чи стався в людини інсульт, можна за допомогою кількох простих прийомів. Тому слід попросити пацієнта:

а) усміхнутися – в разі інсульту усмішка може бути “кривою” (несиметричною, бо один кутик губ залишається опущеним);

б) заговорити – за інсульту вимова може бути нечіткою, або ж взагалі незрозумілою;

в) підняти одночасно обидві руки – якщо людина може підняти лише одну з них або піднімає обидві на неоднакову висоту, це також може свідчити на користь інсульту.

У разі інсульту часто виникає слабкість чи оніміння у правій або лівій частині тулуба або кінцівках, хоча у деяких випадках інсульт може проявитися лише інтенсивним головним болем. За таких симптомів, особливо якщо вони з’явилися після епізоду підвищення артеріального тиску, слід якомога швидше забезпечити пацієнтові надання кваліфікованої медичної допомоги.

Здавалося, такі правила відомі всім, але надзвичайно важливо, щоб кожен усвідомив їх значущість і дієвість. Статистика смертності від серцево-судинних захворювань в Україні надзвичайно невтішна – понад 400 тис. життів українців щороку забирають інфаркти, інсульти, ішемічна хвороба серця тощо. Інсульт переважно трапляється в осіб віком від 45 до 60 років, приблизно з однаковою частотою як у чоловіків, так і в жінок. Останнім часом дані різних досліджень фіксують зростання випадків ішемічного інсульту і в молодих людей. Ця кількість на сьогодняшній день становить від 2,5 до 13% усіх діагнозів порушення мозкового кровообігу. Крім того, що за цими показниками стоять десятки тисяч людських трагедій, це зумовлює ще і чималий економічний тягар як для країни загалом, так і для кожної родини.

Пацієнт, який зазнав інсульту, як правило, потребує високовартісного лікування та відповідного курсу реабілітації. А належних реабілітаційних центрів, де допомагають якісно відновлювати здоров’я таких хворих – оскільки людину найчастіше треба дійсно заново вчити і вставати, і ходити, і розмовляти – нині замало.  До того ж, крім тромболітичної терапії (вартість якої в середньому сягає 30 тис. грн), пацієнтові необхідні щоденні заняття з фізіотерапевтом, ерготерапевтом, логопедом. Практично всі особи після інсульту потребують допомоги психотерапевта (психологічна підтримка необхідна і близьким постраждалого). Як правило, вартість такого курсу лікувальних заходів значно перевищує фінансові можливості пересічної української родини.

Питання лікування гострого порушення мозкового кровообігу вимагає особливої уваги. Таких пацієнтів у нашій державі переважно лікують у загальних неврологічних відділеннях. Однак світова практика підтверджує, що суттєво зменшити смертність та інвалідізацію внаслідок інсульту можна тоді, коли рятувати цих пацієнтів у спеціалізованих інсультних відділеннях чи центрах.

Лікарні, до яких госпіталізують пацієнтів з інсультами, мають бути оснащені відповідним медичним обладнанням для визначення правильного діагнозу та здійснення якісної допомоги. Програма медичних гарантій 2020 р. має запрацювати у повному обсязі. До гарантованого пакета послуг увійдуть інтервенції на всіх рівнях медичної допомоги. Лікування гострого мозкового інсульту є одним із чотирьох пріоритетів, якому приділятиметься особлива увага.

Ефективна профілактика інсульту, зокрема: дотримання здорового способу життя; адекватна фізична активність; правильне харчування; виключення тютюнопаління; уникання стресів і негативних емоцій; ретельний контроль артеріального тиску (найголовніше), – не лише допоможе зберегти життя й здоров’я наших співвітчизників, а й значно зменшити економічний тягар цього тяжкого захворювання.

Список використаних джерел

Armstrong M. J. Спільне прийняття рішень при інсульті: розвиток підходу до поліпшення надання допомоги пацієнтам / M. J. Armstrong // Судинні захворювання головного мозку. – 2018. – № 1. – С. 18-30.

Бурчинський С. Г. Нейропротекція при гострому ішемічному інсульті: від нейрофармакології до фармакотерапії / С. Г. Бурчинський // Міжнародний неврологічний журнал. – 2019. – N 6. – С. 90-94.

Вдосконалення консервативної невідкладної терапії у критичних хворих із геморагічним мозковим інсультом / Б. М. Голдовський [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. – 2020. – N 1. – С. 67.

Всесвітній день боротьби з інсультом // НейроNEWS. – 2019. – № 9. – С. 6-8.

Геморагічний інсульт (внутрішньомозкова гематома, аневризмальний субарахноїдальний крововилив): екстрена, первинна, вторинна (спеціалізована), третинна (високоспеціалізована) медична допомога та медична реабілітація. Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги / Міністерство охорони здоров’я, Українська асоціація боротьби з інсультом. – Київ: Видавець Д.В.Гуляєв, 2014. – 96 с.

Гузій О. Академія інсульту: сучасні методи боротьби з інсультом в Україні та світі / О. Гузій // Український медичний часопис. – 2019. – Т. 1, № 6. – С. 15-17.

Даниленко Н. Г. Генетика ишемического инсульта / Н. Г. Даниленко, Э. К. Сидорович, Е. А. Аксенова // Неврология и нейрохирургия. Восточная Европа. – 2019. – Том 9, №  3. – С. 409-422.

Инсульт – не приговор / ред. В. Кириллов. – Киев : ООО “Издательский дом “Здоровый образ жизни”, 2017. – 126 с. – (Библиотечка “ЗОЖ”: Предупреждение плюс Украина, приложение к газете “ЗОЖ”, № 8, 2017 г.).

Инсульт : рук-во для врачей / Под ред Л.В.Стаховской, С.В.Котова. – М. : МИА, 2014. – 400 с.

Інсульт — проблема сучасності // Фармацевт практик. – 2019. – № 10. – С. 32.

Інсульт: інформація для всіх, кого це стосується / Українська асоціація боротьби з інсультом ; ред. М. Є. Поліщук [и др.]. – Київ: Видавець Д.В.Гуляєв, 2017. – 68 с.

Настанови щодо ведення пацієнтів у післяінсультному періоді // НейроNEWS. – 2020. – № 3. – С. 56-60.

Оптимізація діагностичної та лікувальної тактики хворих, які перенесли ішемічний інсульт: (методичні рекомендації) / Міністерство охорони здоров’я України, Український центр наукової медичної інформації та патентно–ліцензійної роботи; уклад.: С. І. Шкробот, М. С. Мисула. – Київ, 2016. – 25 с.

Оптимізація невідкладної терапії у критичних хворих із ішемічним мозковим інсультом / Б. М. Голдовський [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. – 2020. – N 1. – С. 67.

Система надання невідкладної медичної допомоги хворим на мозковий інсульт у м. Києві: оцінка клінічної ефективності тромболітичної терапії та біофлавоноїду кверцетину в лікуванні гострого ішемічного інсульту в різні періоди після його розвитку / М. М. Прокопів [та ін.] // Міжнародний неврологічний журнал. – 2019. – N 8. – С. 35-47.

Стасенко Т. Інсульт. Нечесні перегони: біжимо від нього щосили, а він – у лідерах / Т. Стасенко // Український медичний часопис. – 2018. – Т. 1, № 6. – С. 35-39.

Тріщинська М. А. Гострий ішемічний інсульт у жінок: деякі особливості інтенсивної терапії / М. А. Тріщинська, О. А. Галушко // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. – 2019. – N 8. – С. 155-156.

Чернецька В. І. Інсульт як причина смерті та інвалідизації населення / В. І. Чернецька, О. М. Ясковець // Магістр медсестринства. – 2020. – N 1. – С. 80-86.

Чернецька, В. І. Інсульт як причина смерті та інвалідизації населення / В. І. Чернецька, О. М. Ясковець // Магістр медсестринства. – 2020. – N 1. – С. 80-86.

Японський досвід лікування пацієнтів із гострим ішемічним інсультом. Гість редакції – професор Yukito Shinohara / підгот. Н. Купрієнко // Міжнародний неврологічний журнал. – 2019. – N 8. – С. 13-15.