Туберкульз: повалений але не переможений

Едвард Мунк "Хвора дитина", картина присвячена меншій сестрі хворій на туберкульоз

Едвард Мунк “Хвора дитина”, картина присвячена меншій сестрі хворій на туберкульоз

Туберкульоз відомий у світі відколи існує людство. Спочатку захворювання мало назву “сухоти” і уражало людей протягом століть. Періоди епідемій туберкульозу змінювалися періодами стабілізації, тобто туберкульоз має хвилеподібний розвиток. До середини ХVІІІ ст. існувала думка, що туберкульоз є спадковим захворюванням, однак люди не знали, що туберкульоз може поширюватися від людини до людини через повітря. До 40-50 років ХХ ст. не було лікарських препаратів проти туберкульозу.

У 1882 р. німецький учений Роберт Кох відкрив бактерію, що спричиняє туберкульоз. Бактерія дістала назву “паличка Коха”. У 20-х роках ХХ ст. французський мікробіолог і гігієніст А. Кальмет разом з С. Гереном розробили протитуберкульозну вакцину БЦЖ. Перелом у боротьбі з туберкульозом настав у 1943 р. коли американський учений родом з Вінничинеи С. Ваксман відкрив стрептоміцін, який знищував мікобактерії туберкульозу. З цього часу почалася ера антимікобактеріальгної терапії у боротьбі з туберкульозом. В подальшому були відкриті інші еффективні препарати прооти туберкульозу. Багато хворих на туберкульоз були виліковані і смертність від цієї патології різко знизилася повсюдно.

Але черговий спалах туберкульозу відбувся з середини 80-х років ХХ ст. у США та Західній Європі, а після розпаду Радянського Союзу – в Східній Європі та Україні. Апогею цей спалах набув з початку 90-х років. Через те у 1991 р. рішенням Всесвітньої Асамблеї охорони здоров’я туберкульоз було визнано глобальною небезпекою. Були встановлені два завдання щодо боротьби з туберкульозом в межах прийнятого ріщення: встановити діагноз у 70 пацієнтів із новими випадками захворювання і вилікувати 85 пацієнтів із такими випадками захворювання. Лише досягнувши ціх критеріїв можна вплинути на епідеміологічну ситуацію з туберкульозом. У 1994 р. біла розроблена і рекомендована міжнародна стратегія боротьби з туберкульозом, основним компонентом якої є профілактика.

Профілактика туберкульозу складається із комплексу різних заходів:

1. Профілактичні заходи серед усього населення (щеплення і ревакцінація, соціально-економічні, санітарно-освітні та загальносанітарні заходи).

2. Профілактичні заходи серед груп ризику щодо туберкульозу (диспансеризація хворих і контактних осіб, хіміопрофілактика, оздоровлення).

3. Профілактичні заходи в осередках туберкульозної інфекції (оздоровлення осередну, дезінфекція, ізоляція хворого відкритою формою туберкульозу, хіміопрофілактика).

Ліквідувати туберкульоз у короткий термін, як це було з віспою (ліквідація віспи була здійснена лише за 10 років інтенсивної реалізвції програми боротьби з цим захворюванням, останній випадок оспи був зареєстровані на Землі 26 жовтня 1977 р. ) неможливо через особливості самої інфекції (тривале збереження збудника в організмі інфікованої людини та у довкіллі, хронічний перебіг хвороби, можливисть рецидивів). Принципова можливіть повної ліквідації туберкульозу не викликає сумнівів. Передумови такої ліквідації є проступове звілнення підростаючих поколінь від інфікування, а також період, коли почнеться процес біологічного видужання від туберкульозної інфекції дорослої частини населення. Нарешті, система лікувально-профілактичних, поотиепідемічних і санітарних заходів дозволяє забезпечити еффективний контроль, тобто недопущення поширення цієї інфекції.

Список рекомендованої літератури:

Епідемія туберкульозу в Україні та шляхи її подолання : матеріали парламентських слухань  у Верховній Раді України 19 травня 2003 року. – К. : Парламентське видавництво, 2003. – 58 с.

 Ефективність лікування та профілактика алергічних ускладнень у хворих на туберкульоз легень / М. М. Кужко [и др.] // Астма та алергія. – 2014. – N 1. –  С. 30-34

 Організація протитуберкульозних заходів серед дітей в умовах епідеміїї туберкульозу : метод. рек. /Уклад.: Ю.І.Фещенко. – К. : [б. и.], 2002. – 31 с.

 Організація виявлення туберкульозу в групах ризику : метод.рек. / Уклад.: Ю.І.Фещенко та ін. – К. : [б. и.], 2005. – 20 с.

 Особливості клінічного перебігу вперше виявленого туберкульозу легень та його рецидивів  //  Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. – 2014. – №  2. –  С. 74-80

Петренко, В. І.          До міжнародного дня боротьби з туберкульозом: “Охопити три мільйони: виявити, лікувати, вилікувати туберкульоз”  // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. – 2014. – №  1. –  С. 5-7

Петренко, В. І. Сучасні аспекти виявлення та діагностики туберкульозу: значення загально-лікарняної мережі // Практикуючий лікар. – 2012. – N 3. –  С. 23-27

 Процюк, Р. Г.            Історія хвороби і смерть Тараса Григоровича Шевченка  // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. – 2014. – №  2. –  С. 103-108

П’ятночка, І. Т.         Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги “Туберкульоз” (2012)- високоефективний динамічний дороговказ  // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров”я України. – 2014. – № 1. –  С. 31-35

Скачко, Б.Г.   Туберкульоз : профілактика, лікування реабілітація / Б.Г.Скачко. – К. : “Медицина”, 2006. – 120 с. – (Шлях до здоров’я).

Сучасні підходи до організації лікування хворих на туберкульоз : метод. рек. / Уклад.: Ю.І.Фещенко та ін. – К. : [б. и.], 2009. – 20 с.

 Тодоріко, Л. Д.          Резистентність мікобактерій туберкульозу: міфи та реальність  // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. – 2014. – №  1. –  С. 60-67

Туберкульоз : організація діагностики, лікування, профілактики та контролю за смертністю / Авт.: Ю.І.Фещенко та ін. – К. : “Здоров’я”, 2010. – 448 с.

 Фещенко Ю. І.  Хіміорезистентний туберкульоз. – К. : “Здоров’я”, 2003. – 136 с.

 Фещенко, Ю. І.         Сучасна стратегія боротьби з туберкульозом в Україні  / Ю.І.Фещенко, В.М.Мельник. – К. : “Здоров’я”, 2007. – 657 с.

 Ясинов, Д. А.            Эффективность психологического сопровождения приверженности к лечению туберкулеза на стационарном этапе // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. – 2014. – №  1. –  С. 55-59