20 жовтня – Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози

rak-molochnoi-zalozy

Рак молочної залози (РМЗ) – одна із найпоширеніших злоякісних захворювань у жінок. Захворюваність на РМЗ в Україні за останні 20 років зросла на 19,8 % при зниженні смертності на 12 %, проте в Івано-Франківській, Львівській, Полтавській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій та Чернігівській областях зареєстровано зростання цього показника на 16, 6 – 34, 7 %.

За прогнозними оцінками розвитку онкоепідеміологічного процесу, ці тенденції зберігатимуться у наступні 10 років і захворюваність зросте на 2,8 %, кількість хворих на РМЗ може щорічно сягати 17, 3  тис. нових випадків, смертність знизиться на 17,3%, кількість померлих не перевищуватиме 4,7 тис. осіб.

Частота РМЗ зростає із збільшенням віку жінок, а пік захворювання припадає на вікову групу від 50 до 70 років. Удвічі збільшилась за останнє десятиліття захворюваність жінок молодого віку (до 40 років).

Слід зазначити, що  у переважній більшості хворих РМЗ діагностують у пізніх стадіях, а 15-20% пацієнток з 1-11 стадіями хвороби після лікування гинуть у подальшому від віддалених метастазів.

До факторів, які можуть сприяти виникненню раку молочної залози, належать: раннє настання менструацій і пізнє їх припинення, відсутність статевого життя і вагітностей, штучне переривання вагітності, короткочасні лактації або відмова від грудного годування, застосування гормональних і хімічних контрацептивів, генетичні фактори.

Також до факторів, що збільшують ризик захворіти на рак молочної залози, належать: дисфункція щитоподібної залози, гіпофіз, наднирникових залоз, яєчників; значне збільшення маси тіла ( понад 90 кг) у жінок менопаузального віку; нестача вітамінів А, С, Е, селену;  вживання алкоголю, куріння;  запальні процеси статевих органів, цукровий діабет, гіпертонічна хвороба; травмування залози, перенесений мастит (рубці).

Діагностика раку молочної залози базується на клінічних даних (огляд, пальпація) і даних додаткових методів обстеження: рентгенологічного; морфологічного; ультразвукового; радіонуклідного; нових методів (цифрова мамографія, ком’ютерна томографія, ядерно-магнітно-резонансна томографія, позитронно-емісійна томографія).

Скринінг належить до методів діагностики, які спрямовані на активне виявлення безсимптомного перебігу хвороби на початкових стадіях.

Існує три методи скринінгу для виявлення онкопатології молочної залози: самообстеження молочних залоз; клінічне обстеження молочних залоз; мамографія.

Лікування хворих на ранніх стадіях раку, виявлених при скринінгу, набагато ефективніше і може привести до видужання.

Оскільки більшість хворих виявляють у поширеній стадії хвороби, то лікування частіше носить комбінований або комплексний характер. Для лікування раку молочної залози використовують хірургічний, променевий, медикаментозний (хіміо- та гормонотерапія), імунний методи.

Все актуальнішою  стає проблема реабілітації. Відновлення функції після лікування, повернення до звичайної праці і сімейного життя, необхідність низки обмежень і дотримання певного режиму протягом кількох років – всі ці питання входять у поняття медичної, психологічної і трудової реабілітації хворих. Дослідження, проведені в різних онкологічних закладах, показують, що близько 2/3 хворих після радикального лікування повертаються до суспільнокорисної праці, виконуючи попередню або полегшену роботу.

Незважаючи на значні успіхи сучасної медичної техніки, будуть довго залишатись актуальними проблеми профілактики, ранньої діагностики раку молочної залози, а також лікування і реабілітації жінок.

Список рекомендованої літератури:

Винник Ю. А. Биологические особенности распространенного рака молочной железы в первичной опухоли и метастазах / Ю. А. Винник, Ю. Ю. Белевцова // Харківська хірургічна школа. – 2018. – № 5/6. – С. 56-59.

Винник Ю. А. Клинико-морфологические факторы риска развития местно-регионарных рецидивов рака молочной железы / Ю. А. Винник, Ю. Ю. Белевцова, Н. Г. Романюк // Харківська хірургічна школа. – 2019. – N 1. – С. 190-196.

Винник Ю. А. Морфологические особенности первичного очага и регионарного метастатического компонента рака молочной железы / Ю. А. Винник, Ю. Ю. Белевцова // Харківська хірургічна школа. – 2018. – № 3/4. – С. 96-101.

Вінник Ю. О. Профілактика ускладнень після радикальних операцій у хворих з раком молочної залози / Ю. О. Вінник, В. Г. Власенко, А. В. Баранова // Клінічна хірургія. – 2019. – Том 86, N 11/12. – С. 46-50.

Вторинно-набряковий рак грудної залози: коли оперувати на тлі неоад’ювантної хіміотерапії / О. М. Білий [та ін.] // Міжнародний медичний журнал. – 2019. – Т. 25, № 4. – С. 50-53.

Захворюваність на рак молочної залози і роль хімічних забруднювачів довкілля (аналіз даних літератури) / І. О. Черниченко [та ін.] // Довкілля та здоров’я. – 2019. – N 3. – С. 52-60.

Кучер Е. Наследственный рак молочной железы и яичников: молекулярная диагностика / Е. Кучер // З турботою про жінку. – 2019. – № 1. – С. 46-50.

Лаговська Г. І. Рак молочної залози / Г. І. Лаговська, І. М. Скиба, Н. С. Кравчук // Магістр медсестринства. – 2020. – N 1. – С. 24-33.

Лептин и рак грудной железы / И. С. Громакова [и др.] // Український радіологічний журнал. – 2019. – № 1. – С. 43-48.

Лялькин С. А. Оценка прогностического значения субпопуляций опухоль-инфильтрирующих лимфоцитов у пациенток с метастатическим тройным негативным раком молочной железы / С. А. Лялькин // Репродуктивное здоровье. Восточная Европа. – 2019. – Том 9, № 2. – С. 210-218.

Маркер проліферації PCNA як прогностичний показник ефективності неоад’ювантної поліхіміотерапії у жінок з місцево-поширеним раком молочної залози / Ю. В. Думанський [та ін.] // Травма. – 2019. – Том 20, N 5. – С. 85-90.

Можливість застосування детекціїї сторожових лімфатичних вузлів у хворих на рак грудної залози після неоад’ювантної поліхіміотерапії / І. І. Смоланка [та ін.] // Клінічна онкологія. – 2019. – Том 9, N 2. – С. 103-105.

Новые возможности в лечении метастатического РГЖ в постменопаузе: клинический обзор ключевых исследований / подгот. Е. Гончарук // Клінічна онкологія. – 2019. – Том 9, N 2. – С. 68-73.

Особливості експресії ЕрСАМ у клітинах пухлин молочної залози та їх зв’язок із клініко-патологічними показниками і молекулярним підтипом раку / Л. М. Ковалевська [та ін.] // Онкология = Oncology. – 2019. – Том 21, N 4. – С. 294-298.

Особливості прогресії раку грудної залози після лікування / Ю. Я. Чупровська [та ін.] // Клінічна онкологія. – 2019. – Том 9, N 1. – С. 46-49.

Павлюченко Ю. Скільки жінок втратить груди цього року? / Ю. Павлюченко // Приватний лікар. – 2018. – N 1. – С. 36-38.

Показники редокс-стану крові у хворих на рак молочної залози: потенційні маркери прогнозу перебігу захворювання / А. П. Бурлака [та ін.] // Клінічна онкологія. – 2019. – Том 9, N 3. – С. 154-158.

Рідкісне онкологічне захворювання у чоловіків – рак груді. Важливість тривалого моніторингу стану лікарем первинної ланки (за результатами власних спостережень) / В. М. Рудіченко [та ін.] // Ліки України. – 2020. – № 1. – С. 61-66.

Шумицький А. В. Загальні принципи і рекомендації з визначення пухлинних маркерів у клінічній практиці гінеколога / А. В. Шумицький, О. А. Бурка, Т. М. Тутченко // Здоров’я жінки. – 2019. – № 7. – С. 31-38.