19 листопада – Міжнародний день відмови від паління (No Smoking Day)

Міжнародний день відмови від паління (No Smoking Day) – відзначають щорічно у третій четвер листопада в більшості країн світу. Він встановлений Американським онкологічним товариством в 1977 році після того, як було визнано згубний вплив куріння на організм людини та здатність регулярного куріння провокувати розвиток раку. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 90% смертей від раку легенів, 75% – від хронічного бронхіту і 25% – від ішемічної хвороби серця обумовлені палінням.

У XX столітті через куріння загинуло понад 100 млн. людей. Очевидно, що у XXI столітті ця цифра зросте в рази.

Разом з тим, ВООЗ зазначає, що якщо не вжити належних заходів, то до 2030 року кількість смертельних випадків, пов’язаних з тютюном, перевищить 8 млн. на рік.

В Україні курять 31% громадян, з яких – 45% чоловіків і 9% жінок; серед молоді – 45% юнаків і 35% дівчат. Кожен четвертий підліток викурює свою першу цигарку у віці 10 років. За офіційною статистикою, щороку від хвороб, пов’язаних з курінням, помирає до 120 тис. осіб. Наша країна посідає 17 місце в списку країн – лідерів за кількістю курців. Щорічно число українців, які палять зростає на 100000.

Метою відзначення Міжнародного дня відмови від паління є сприяння зниження поширеності тютюнової залежності, залучення до боротьби проти куріння всіх верств населення і лікарів усіх спеціальностей, профілактика тютюнопаління та інформування суспільства про згубний вплив тютюну на здоров’я.

Куріння перетворилося на соціальну проблему, якою змушені займатися міжнародні організації. Багато країн світу відмовляються від тютюнопаління, створюють спеціальні закони щодо обмеження паління або вживання тютюну у спеціально відведених місцях. Також багато європейських держав підняли високі ціни на продаж цигарок, це своєрідна боротьба з палінням серед населення. Адже куріння завдає величезної шкоди не лише організму людини, а й державі.

Багато лікарів починають замислюватись над згубним впливом тютюну, ведуть активну пропаганду серед курців. Лікарі своїм особистим прикладом повинні допомагати пацієнтам залишити цю шкідливу звичку. Боротьбу з нею зазвичай проводять ті лікарі, які або взагалі не палять, або позбулись цієї звички.

Куріння шкідливо впливає на центральну нервову систему, що позначається на життєдіяльності всього організму. Розвиваються стійкі вегетативні неврози, що супроводжуються головним болем, шумом у вухах, запамороченням,   У людини постійно буває пригнічений настрій, вона втрачає сон і  апетит. Тютюнова отрута руйнує організм, завдає йому непоправної шкоди.

Особливо тютюнопаління є небезпечним для підлітків, оскільки руйнівно діє на молодий підростаючий організм. З таких юних курців потім виростають заядлі прихильники куріння, хронічні курці, яким пізніше важко позбутися цієї звички.

Тютюновий дим подразнює дихальні шляхи. Наслідком цього є кашель, який посилюється вранці, причому виділяється густе  харкотиння брудного кольору. Ці симптоми супроводжують хронічний бронхіт.

Куріння часто викликає розвиток виразкової хвороби, чому сприяють постійне підвищення кислотності шлункового соку і порушення кровопостачання стінок шлунка внаслідок звуження судин.

Особливо паління негативно впливає на жінок. Відомо, що жіночий організм дуже сприятливий для таких поганих звичок, як куріння і вживання алкоголю. Є сумна статистика, згідно з якою серед 100 новонароджених малят, матері яких під час вагітності палили, четверо помирають протягом першої доби після народження.

Головним забруднювачем  повітря усередині приміщень є вторинний дим. Ті некурящі, котрі вдихають вторинний дим, страджають від тих же самих хвороб, що і регулярні курці. Вторинний дим також обумовлює несприятливі впливи на здоров’я дітей, включаючи бронхіт та пневмонію, розвиток і посилення астми, інфекційних хвороб середнього вуха. Тютюновий дим також спричиняє роздратування ока та носа, головний біль, запалення горла, нудоту, кашель і проблеми з диханням.

Першим кроком України в боротьбі з тютюнопалінням стало прийняття Закону України “Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення”.Наступним кроком стало підписання Рамкової конвенції ВООЗ із контролю над тютюном, де науковими даними підтверджується, що вплив тютюнового диму є причиною смерті та багатьох захворювань.

Після підписання Рамкової конвенції ВООЗ Україна прийняла ряд ефективних законів, які забезпечують захист від впливу тютюнового диму на робочих та громадських місцях.

В останні роки відбувається поворот і в свідомості людей багатьох країн. Фахівці вважають, що в боротьбі з тютюнопалінням можна досягти великих успіхів, проте для цього необхідно діяти комплексно, в загальнодержавному масштабі, з участю органів охорони здоров’я, державних установ і громадських організацій.

Міжнародний день відмови від паління дає національним і місцевим організаціям гарну можливість підвищити знання населення про небезпеку, пов’язану з тютюнопалінням. В усіх частинах Європи проводяться антитютюнові заходи, що включають показ мод під  антитютюновими гаслами, прес-конференції, марші, ярмарки здоров’я, присудження нагород фільмам без сцен паління.

Список рекомендованої літератури:

Бедзай А. О. Фактори ризику нестабільної стенокардії у жінок-курців / А. О. Бедзай // Клінічна та експериментальна патологія. – 2018. – Т. 17, № 1. – С. 7-12

Бронхиальная астма и табакокурение: трудности лечения и перспективы решения проблемы / Ю. В. Просветов [и др.] // Укр. пульмонол. журнал. – 2019. – N 1. – С. 63-67

Ванханова Т. О. Пасивне паління під час вагітності та його наслідки для новонародженої дитини. Сучасний стан проблеми (огляд літератури) / Т. О. Ванханова // Современная педиатрия. – 2019. – № 4. – С. 53-59

Власти США заявили об эпидемии курения электронных сигарет среди молодежи // Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2018. – № 6. – С. 33

Ільченко С. І. Особливості клінічного перебігу та молекулярно-генетичні фактори ризику розвитку хронічного бронхіту в підлітків, які палять / С. І. Ільченко, А. О. Фіалковська // Медичні перспективи. – 2019. – Т. 24, № 3. – С. 74-79

Колесникова Е. Н. Влияние фактора курения при коморбидном течении хронического обструктивного заболевания легких и ишемической болезни сердца / Е. Н. Колесникова, Е. О. Крахмалова // Український терапевтичний журнал. – 2018. – № 2. – С. 27-33

Крамченкова В. О. Особливості впливу паління на сімейне функціонування на різних етапах життєвого циклу родини / В. О. Крамченкова // Медична психологія = Медицинская психология. – 2018. – Том 13, N 4. – С. 12-18

Крамченкова В. О. Cистемна сімейно-реконструктивна психокорекція тютюнової адикції = Systemic family reconstructive psychocorrection of tobacco addiction / В. О. Крамченкова // Мед. психология. – 2018. – Том 13, N 2. – С. 71-76

Куріння навіть однієї сигарети на день підвищує серцево-судинний ризик // Артериальная гипертензия. – 2018. – N 1. – С. 102-103

Лопатинська О. Лікарські засоби та куріння: наслідки потенційних взаємодій / О. Лопатинська // Фармацевт практик. – 2019. – № 12. – С. 14-16

Полька Н. С. Нові загрози на шляху подолання тютюнопаління підлітків в Україні / Н. С. Полька, О. В. Добрянська // Здоровье ребенка. – 2019. – Т. 14, № 5. – С. 13-18

Поширеність паління серед студентів-медиків / Н. Д. Корольова [та ін.] // Довкілля та здоров’я. – 2019. – N 3. – С. 28-30

Соломенчук Т. М. Особливості клінічного перебігу нестабільної стенокардії в жінок залежно від статусу куріння / Т. М. Соломенчук, А. О. Бедзай // Кардиология: от науки к практике. – 2018. – N 3. – С. 22-37

Толокова Т. І. Педагогічні передумови в роботі медичної сестри щодо протидії тютюнокурінню серед підлітків = Pedagogical predictions in the work of a nurse to resistance to smoking among adolescents / Т. І. Толокова, А. С. Московкіна // Медсестринство. – 2019. – N 3. – С. 36-38

Тютюнопаління дівчат-підлітків як регіональна медико-соціальна проблема України / С. Г. Біляєв [та ін.] // Здоровье женщины. – 2019. – № 4. – С. 34-37