17 листопада – Всесвітній день боротьби проти хронічного обструктивного захворювання легень

Scho-take-dyfteriya

Всесвітній день боротьби проти хронічного обструктивного захворювання легень заснований Глобальною ініціативою по боротьбі проти хронічної обструктивної хвороби легень і проводиться у всьому світі щорічно 17 листопада. У цей День фахівці охорони здоров’я та групи пацієнтів проводять різні заходи, робляться глобальні кроки щодо підвищення обізнаності про ХОЗЛ і поліпшенню допомоги пацієнтам.

За оцінками ВООЗ, в даний час від цієї хвороби страждає вже більше 210 мільйонів чоловік, за прогнозами, до 2030 року ХОЗЛ стане третьою за значимістю причиною смерті в усьому світі.

За різними оцінками, в Україні щонайменше 4% населення мають хронічне обструктивне захворювання легень, а близько 2% смертей українців зумовлено цією хворобою.

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЛЗ) є загальною назвою групи хвороб. Для таких хвороб характерні стійкі респіраторні симптоми та обмеження прохідності дихальних шляхів через патологічні зміни у них та/чи ураження альвеол, що зазвичай спричинені значним негативним впливом шкідливих частинок або газів. Захворювання істотно обмежує нормальне життя пацієнта через кашель, постійну задишку, що прогресує, та виділення мокротиння.

Хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ) часто зустрічаються у всіх промислово розвинутих країнах. Це важлива медична і соціальна проблема, яка стрімко збільшується в усьому світі.

Хронічні обструктивні захворювання легень характеризуються прогресуючою бронхіальною астмою. Обмеження повітряного потоку найчастіше прогресує та пов’язане з запальною реакцією легень на інгаляційну експозицію ушкоджувальних часток або газів.

До головних екзогенних факторів ризику, що мають значення при виникненні й розвитку ХОЗЛ, належать:

— екологічне забруднення навколишнього середовища;

— інфекції – дитячі та респіраторні;

— тютюнопаління, вживання алкоголю;

— низький рівень життя.

Серед ендогенних факторів найбільше значення мають:

— генетично зумовлені фактори ризику;

— гіперреактивність бронхів;

— недорозвинуті легені.

ХОЗЛ розвивається повільно і зазвичай проявляється у людей старше 40–50 років. Головні ознаки захворювання:

  • постійна задишка;
  • хронічний кашель;
  • хронічне відкашлювання мокротиння.

Хронічне обструктивне захворювання легень невиліковне. Проте наявні лікарські препарати й засоби фізіотерапії можуть полегшити симптоми, підвищити здатність витримувати навантаження і поліпшити якість життя, а також зменшити ризик смерті. Найбільш ефективним і рентабельним лікуванням ХОЗЛ у курців є відмова від куріння. У деяких (але не всіх) пацієнтів позитивний ефект дає призначення інгаляційних кортикостероїдів. На всіх стадіях ХОЗЛ рекомендовано фізичні навантаження.

Своєчасна діагностика і правильне лікування дають змогу сповільнити розвиток хвороби.

І хоса повністю вилікувати ХОЗЛ неможливо, але попередити цю недугу і покращити якість життя реально:

  • цілком відмовтеся від куріння тютюну та уникайте пасивного куріння;
  • старайтесь уникати забрудненого повітря (як атмосферного, так і у приміщеннях);
  • щепіться від грипу та пневмококової інфекції (особливо у віці після 65 років і за наявності важких супутніх патологій, наприклад, захворювань серця);
  • дотримуйтеся здорового способу життя.

Особливістю ХОЗЛ є безсимптомний перебіг і відстрочення появи клінічних проявів. Хронічні обструктивні захворювання легень є первинно хронічним захворюванням. Розгорнута клінічна картина хвороби при тютюнопалінні настає через 20-40 років, відколи пацієнт почав палити щонайменше 20 цигарок в день.

ХОЗЛ негативно впливає на серцево-судинну систему, на нервову систему, впливає на кістково-м’язову систему (остеопороз, сидячий спосіб життя тощо).

Хронічне обструктивне захворювання легень – це хвороба, яка уражає не лише легені. Це прогресуюча хвороба, уповільнити яку можливо за допомогою правильно підібраного лікуванням і здорового способу життя.

Список літератури:

  1. Глобальная стратегия лечения и профилактики бронхиальной астмы (пересмотр 2011 г.) / Под ред. А.С. Белевского. — М.: Российское респираторное общество, 2012. — 108 с.
  2. Шмелев Е. И. Сочетание бронхиальной астмы и хронической обструктивной болезни легких // Consilium medicum. 2004. Т. 6, № 10. С. 754–757.
  3. Соодаева С.К. Оксидантные и антиоксидантные системы легких при хронических обструктивных заболеваниях. В кн.: Хронические обструктивные болезни легких.// Пульмонология, 2006.- 5.-122-26.
  4. Наказ МОЗ України від 08.10.2013 № 868 “Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при бронхіальній астмі”
  5. Черняк А.В. Бронходилатационный тест Практическая пульмонология № 4 / 2008 10-11 43. Контроль над тютюном в Україні. Другий Національний звіт. – К.: МОЗ України, ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України», 2014. – 128 с.
  6. Нагорный А.Б. Особенности нарушения углеводного обмена у больных бронхиальной астмой. автореф. дис. канд. мед. наук. Москва; 2004.
  7. Урясьев О.М. Бронхиальная астма и метабо- лический синдром: некоторые аспекты сочетанного течения. Международный эндокринологический журнал 2008; 3(15): 15–25.
  8. Кадушкин А. Г. Изучение состояния гуморального иммунитета при хронической обструктивной болезни лёгких у курящих и некурящих пациентов / А. Г. Кадушкин, Д. А. Соловьёв, Е. А. Гуринович // Молодой ученый. — 2014. — №12.-С.387-390.